Good As You

Хімсекс - це секс під дією наркотичних чи інших речовин, що змінюють свідомість. Явище не нове, але через появу дешевих та легкодоступних наркотиків почало формуватися у певний тренд. Наркотики в сексуальних практиках використовують давно. Роблять це як гомомосексуальні, так і гетересексальні люди. Психоактивні речовини змінюють поведінку, в тому числі сексуальну, тому їх вживають для зниження хвилювання, більшої розкутості та заради нових відчуттів. У стані зміненої свідомості людині важче контролювати себе і свої бажання. Тему хімсексу та його ризиків розкривають гості студії - Андрій Радецький, амбасадор охорони здоров'я, голова правління Громадська організація "ПРОЖЕКТОР" та Віталій Матвеєв, адвокат, керівник Human Rights Clinic у Громадська організація "ПРОЖЕКТОР"

Будь-що, зроблене медичним працівником проти волі жінки, є акушерським насиллям: дії, про які не спитали згоду жінки, про наслідки яких надали неповну чи неправдиву інформацію, дії, які вчинили попри сказане жінкою «Ні» чи емоційний тиск, щоб схилити жінку до певного рішення. Медичне насилльство посилюється, коли ми переходимо від загальної медицини, якою користуються і жінки, і чоловіки, до сфери так званої “жіночої" медицини, яка стосується вагітності та пологів. Про акушерське насильмство та як йому протидіяти розповідає Тетяна Червяк, доула, волонтерка ГО Природні права Українf, членкиня ГО "Клуб підтримки вагітності та материнства Лада".

Впродовж прайд місяця, а традиційно це червень, багато компаній і брендів використовують ЛГБТ-символіку. Маркетологи давно виділяють представників ЛГБТ в окрему аудиторію. "Зараз ми бачимо, що з'являється багато компаній, які начебто підтримують ЛГБТ-спільноту. Але по факту вони лише розмальовують в прайд місяць свій логотип. Так, це підрмика з однієї сторони, але це не активна діяльність”, - розповідає маркетологиня Марія Булгакова і ділиться різними кейсами.

Прайд місяць у розпалі у світі та Україні. Все більше українських міст проводять свої прайди чи квір-фестивалі: Київ, Одеса, Запоріжжя, Харків, Кривий Ріг, Миколаїв, Херсон. Як розвивався прайд-руху в Україні, розповідає ЛГБТ-активіст Віталій Царюк.

ЛГБТ-організації об'єдналися на підтримку законопроєкту №5488, який має заповнити прогалини в адміністративному та кримінальному кодексі щодо злочинів на грунті нетерпимості. “В законі немає зараз чіткого визначення нетерпимості. Кожного разу, коли ми подаємо заяву про злочин, який стався проти ЛГБТ-організації або представника спільноти, поліція розводить руками і каже:”А що робити? У нас немає інструменту. Ми це кваліфікуємо як адміністративне порушення,” - каже Іван Терущук, директор одеського осередку ГО «Асоціація ЛГБТ «ЛІГА».

Одеситка конголезького походження Olena Hary розповідає про расизм в Україні за радянських часів та сьогодні. "В дитинстві до мене усі хотіли доторкнутися, подивитися, чи я не брудна і чи не залишиться бруд у них на руках. Після закінчення школи я не бачила себе в Україні, бо бути темношкірою дівчинкою за тих часів було важко. І я поїхала в Африку... І як мені було боляче, що там я теж була "не така" та мене називали "білою" через мій метисований колір шкіри. Я прожила в Африці 10 років і для них я не стала своєю. Чи не дивно все це...? І тоді я вирішила просто бути собою".

Минулими вихідними у Києві відбувся традиційний Транс-Марш. І також традиційно під час ходи відбулися спроби нападу на учасників. Ми виступаємо проти трансфобії і намагаємося посилювати видимість трансгендерних людей. Цей випуск про трансгендерний перехід або "транзішн". Йдеться про соціалізацію у бажаній ролі. Для цього важливо змінити iм'я та відмітку про стать в офіційних документах, щоб користуватися своїми правами громадянина.

Марафон толерантності до Міжнародного дня проти гомофобії, трансфобії і трансфобії “ЛГБТ - люди з відкритим обличчям”. Як це бути небінарною людиною в сучасній Україні? Розповідає Олекса Акерманн.

Марафон толерантності до Міжнародного дня проти гомофобії, трансфобії і трансфобії “ЛГБТ - люди з відкритим обличчям”. Як це бути трансгендерною людиною в сучасній Україні? Розповідають: Мария Виниченко - трансгендерна жінка; Матвей Кротов - транс-хлопець, активіст; Юлия Арефьева - трансфемінна персона, психологиня.

Марафон толерантності до Міжнародного дня проти гомофобії, трансфобії і трансфобії “ЛГБТ - люди з відкритим обличчям”. Як це бути лесбійкою в сучасній Україні? Розповідає Мальвіна Корж, координаторка одеського осередку Гей-альянс Украина/Gay Alliance Ukraine Queer Home Odesa.

Марафон толерантності до Міжнародного дня проти гомофобії, трансфобії і трансфобії “ЛГБТ - люди з відкритим обличчям”. Як це бути лесбійкою в сучасній Україні? Розповідає Ульяна Тен, волонтерка одеського осередку QueerHome Odesa.

Марафон толерантності до Міжнародного дня проти гомофобії, трансфобії і трансфобії. “ЛГБТ - люди з відкритим обличчям”. Як це бути геєм в сучасній Україні? Розповідає Іван Терещук, директор одеського осередку Lgbtq+ in Odesa.

Гендер - це вибір і він був у людей завжди. Гендер - не про те, чоловік це чи жінка фізично, а про те, яка жінка і який чоловік. Навіть в рамках консервативних суспільств люди могли обирати свою роль.

У реабілітаційному центрі "Софія" в Одесі потерпілі від домашнього насильства проводять від 3 до 6 місяців. Проте Інна з п'ятьма дітьми живе там вже майже 1,5 роки. Додому вона не може повернутися через чоловіка-кривдника, який саботує рішення суду.

В умовах пандемії COVID-19 поглибилася дискримінації предстаників ЛГБТІ-спільноти. Про це йдеться в щорічній доповіді Уповноваженої з прав людини Людмили Денісової про дотримання і захист прав і свобод людини та громадянина.

Гендерна нейтральність - нова норма, особливо для покоління Z. Небінарність стає помітною темою у сучасній культурі. Небінарні люди не вважають себе приналежними до жодної з двох статей. Гість студії, небінарна людина Олекса Акерманн, просить використовувати при звертанні займенник “вони” і говорить про себе в множині, щоб уникнути гендерно означених закінчень.

Анастасія Єва Домані - трансгендерна жінка, яка відстояла своє право бути собою і зараз активно займається захистом прав трансгендерних людей.

Розмова про людей, які не моногамні і не полігамні. Поліаморія - альтернативний формат, в якому допускають стосунки більше ніж з однією людиною за інформованою згодою. У студії - поліамор Георгій Ланець. “Одна з речей, яку практикують поліамори і не практикують моногамні люди - анархія стосунків. Це коли стосунки з людиною вищі за формат. Є звичайний поширений підхід - мені потрібні чисті шкарпетки, діти і борщі. Або міцна стіна і батько моїх дітей. І людина відповідає цим очікування, або ні. Це ієрархія. Коли людина підбирається під формат. Я дивлюся на людину з іншої сторони - аналізую, що у нас складається, де є точки дотику і формат з'являється із цього”.

Розповідає філологиня- антропологиня Наталія Серебряннікова: "Для чоловіків мотивація у бізнесі - гроші. Для жінок - самореалізація. Чому так? Одна з версій - за багато століть чоловіки уже нічого нікому не доводять. А жінки вимушені це робити досі. Жінці доводиться більше працювати для свого статусу і бути крутішою, щоб її признали на рівних".

Щоб зробити голос ромських жінок сильнішим, ми запросили їх у студію і попросили розповісти з перших уст про дискримінацію, з якою вони стикаються. “Я шукала роботу. Купила газету “На роботу”. Я телефонувала. куди могла. З'явилася вакансія посудомийниці. Сказали приїжджати. Коли я приїхала, побачивши жінкук ромської національності переді мною закрили двері і сказали йти геть. Я пішла пішки на київську трасу. Йшла і плакала. Заблукала і не могла зрозуміти, як поїхати додому. Наших жінок не чують. Для багатьох ми не люди, ” - розповідає Тетяна Фаріма, координатрока проєктів, мобілізаторка БФ Вітри Змін.

Ким ти станеш, коли уже зовсім виростеш? Що скаже суспільство на твою активність після 50? Говоримо про ейджизм - дискримінацію за віком, про старіння та нові соціальні норми сприйняття віку.

Ми висловлюємо солідарність з польськими активістками та активістами, які виступають проти посилення заборони абортів у цій країні та пояснюємо, чому репродуктивні права людини важливі і ними не можна нехтувати. Законодавчі обмеження доступу до абортів не сприяють їх зменшенню чи викоріненню, вони лише завдають шкоди здоров'ю жінок. Наша гостя сексологиня та психологиня Жанна Середняк розповідає власну травматичну історію двох абортів. І вкотре наголошує на важливості сексуальної освіти як для дітей, так і для їхніх батьків.

Свої історії прийняття розповідають членкині Батьківської ініціативи ТЕРГО: Наталя, бабуся трансгендерного хлопця та Тетяна, мати трансгендерного хлопця.

Чергова програма з циклу “Батьківська любов”. У студії - учасниці батьківської ініціативи TERGO. Анна Медко, мати прийомного сина гея: “Моя історія нетипова - я приймала дитину, вже знаючи, що вона ЛГБТ-дитина. Йому було років 20. Він дружив з моєю донькою, вони разом працювали, а згодом він тимчасово жив у нас. Коли Мітя не прийшов однієї ночі додому, я набралася сміливості і подзвонила. Через 15 хв він був вдома в сльозах. Бо йому ніхто ніколи не дзвонив і не цікавився, чи у безпеці він і як живе. Ми проплакали до ранку і зранку у мене з'явилася ще одна дитина. Він попросив дозволу, щоб називати мене мамою.” Олена, мати трнасгендерного сина: “Це був 2011. Ми з дитиною поїхали до Львова і там він мені сказав: “Мамо, я відчуваю себе хлопчиком і я буду ним”. Йому було 22. Я нічого не підозрювала. Дитина весь час це тримала у собі. Був шок. Чому я? Чому з моєю дитиною? Потім ми 3 роки практично не спілкувались. Допомогла прийняти дитину війна. І розуміння того, що коли у мене влучить снаряд, дитина не дізнається, як сильно я її люблю”.

“Ми з самого народження говорили дитині - ти можеш стати ким завгодно. І коли дитина сказала: “Я трансгендер”, ми не могли заперечити”. “У мене, як батька, були серйозні проблеми з психологічним прийняттям. Я мріяв про дочку, а в 13 років у мене раптом з'явився син. Мені важко сказати: “мій син”. Я частіше кажу: “моя дитина”. Але це на ньому це ніяк не відображається. Це винятково проблеми мої і мого сприйняття. Трансгендерність не обирають - це даність”, - розповідає батько трансгендерного сина Андрій Шерстюк. Ми продовжуємо розповідати історії батьків ЛГБТ-дітей і про шлях, який вони подолали перш ніж прийняли своїх дітей. Проте ця історія трохи інша. Вона про те, як батьки всілякого допомагали своєму трансгендерным сину, як тільки дізналися про його ідентичність.

“Мій шлях до прийняття сина-гея зайняв 8 років…” Історії батьків ЛГБТ-дітей зворушують нас до того стану, коли зникають слова. Починаємо обіцяну серію програм "Прийняття рідними. Батьківська любов". У студії - Олена Глоба, голова ГО "Батьківська ініціатива ТЕРГО" та Наталя Гуляєва, психологиня.

Спорт досі поділяється на чоловічий і жіночий. У цій сфері конструюються соціально зумовлена фемінність і маскулінність. Агресивний силовий контакт із суперником маркується як змагання для справжніх чоловічий, тоді як жінки начебто повинні вправлятися у грації та елегантності. Жінки, що займаються “чоловічим” спортом, сприймаються як непривабливі і чоловікоподібні. Про гендерні стереотипи в спорті ми говорили з 13-разовою чемпіонка світу з кікбоксу Оленою Овчинніковою та спортивною журналісткою і власницею спортивного видання Христиною Петь.

Тим, хто зіткнувся з насиллям, дискримінацією, порушенням прав і свобод, допомагає ГО Прожектор - учасники проєкту “Клініка прав людини” надають юридичну та психологічну допомогу.

Більшість ромських жінок в Україні стикаються з множинною дискримінацією – за статтю, етнічним чи соціальним походженням. Голос ромок як у світі, так і в Україні, дуже слабкий. Обговорити цю тему ми запросили Ольгу Алєксєєву, психологиню Благодійний Фонд «Вітри змін», яка надає психологічну допомогу в ромському ком'юніті-центрі.

Гендерна лінгвістика не тільки данина моді, а логічний запит суспільства, яке змінюється. У патріархальному середовищі вживати фемінітиви не прийнято. Тому дискусія навколо фемінітивів - далеко не лінгвістична, а соціальна. Розвинути її ми запросили філологиню-антропологиню Наталію Серебряннікову.

"Майбутнє створюють небайдужі" - під таким гаслом з 21-го по 30 серпня пройде щорічна правозахисна подія Одеса-Прайд 2020. "Не дивлячись на карантин, вирішили проводити активності, тому що ми впевнені - скасування "відкине" нас на 2-3 роки назад" - кажуть Голова оргкомітету Анна Леонова і радниця з юридичних питань Gay Alliance Ukraine Алина Рахуба.

Перший, відомий нам в сучасній українській літературі роман, головний герой якого трансгендер, незабаром побачить світ. Його автор Вадим Яковлєв - бігендерна людина. Письменник розповів про свою ідентичність та як небінарність відображається на творчості.

Тема сексу лякає батьків. Поки секс асоціюється з брудом, гріхом і поганим, звичайно, дітей від цього будуть відмежовувати. Сергій Чуднявцев, психолог, який працює з ЛГБТ-дітьми та їхніми батьками, вважає, що до підліткового віку дитина має дізнатися, що таке секс, як влаштовані хлопці і дівчата та звідки беруться діти. Починаючи з 10 років треба говорити про контрацепцію і вчити, як нею користуватися. Про стосунки батьків з ЛГБТ-дітьми - як батькам приймати бі-, гомосексуальність та трансгендерність дітей. Етапи формування сексуальності та конкретні приклади, як і у якому віці говорити з дітьми про секс – у цьому випуску.

14 липня — День видимості небінарних людей. У студії - небінарна персона Юлія Сіроус та інтерсекс-людина Оля Оніпко розповідають про свою ідентичність. Юля Сіроус: “Небінарна персона - людина, яка не ідентифікує себе за бінарними гендерними маркерами - не вважає себе ні чоловіком, ні жінкою, незалежно від того, яка біологічна стать у людини. Це різновид трансгендерності”

Від одягу до самовизначення і навпаки. Як сексуальна орієнтація і гендерна ідентичність пов'язані з манерою одягатися і особистим стилем? Як історія квір-моди формує ідентичності сучасної людини?

Нам мало відомо про неписані правила “на зоні”, але те, що повага до гідності людини у кримінально-виконавчій політиці не переважає, не чутки, а зафіксовані факти. Права в'язнів порушують систематично, взаємодія з громадськістю і правозахисниками у них обмежена, а дискримінація повсюдна - від умов утримання до поводження персоналу з ув'язненими. Про цей закритий світ і його психологію розповідає раніше судимий Володимир Селезненко. Зараз він займається соціалізацією людей, які вийшли з місць позбавлення волі.

Червень - це місяць гордості ЛГБТІК-спільноти. Цього року у червні довелося скасувати більшість масштабних акцій, в тому числі прайдів через пандемію коронавірусу. Вперше в історії українського прайд-руху Марш Рівності відбувся онлайн. Також в онлайн перейшли інші заходи, присвячені прайд-місяцю.

Валентин Тирнавський - ЛГБТ-активіст, який потерпів від агресії гомофобів - йому погрожували радикально налаштовані люди, вони навідувалися до нього додому, полювали біля під'їзду та влаштовували сафарі. Поліція відмовилась реагувати на заяву постраждалого та допитувати підозрюваних. З допомогою адвокатки Валентин через суд домігся того, що поліція відкрила кримінальну справу.

Секс на карантині: як зберегти сексульну активність і що робити, якщо через стрес вона знижується?

Коли зіштовхуємося з поліцією у реальному житті, усвідомлюємо, наскільки бракує розуміння її функцій і повноважень. Про громадський контроль поліції розповідає Любов Галан, координаторка групи громадського спостереження ОЗОН Центру громадянських свобод. Розмова про те, як маскулізована і нерідко афільойована з праворадикальними групами поліція охороняє ЛГБТІК-прайди, розслідує злочини на грунті гомофобії та ставиться до жінок у середині структури.

Карантин призвів до різкого стрибка жорстокості у сім'ях. За час ізоляції українці вдвічі частіше стали звертатися по допомогу через домашнє насильство. Яка психологія насильства, як вийти зі складного кола, в яке потрапляє жертва, куди звертатися по допомогу - говоримо з психотерапевтом, травматерапевтом Андрієм Флешелем.

Фото, на якому фем-ЛГБТ-активістка Вікторія Гуйвік, на чолі колони Маршу жінок 2020 у Харкові цілує жінку, стало візитівкою феміністичної і лесбійської повістки. В ефірі ми говорили про проблеми лесбійок і що дає відкритість, яким є лесбійський рух у загальному ЛГБТ-контексті, які здобутки активізму і чого йому не вистачає.

26 квітня, у світі відзначається День видимості лесбійок. Тисячі жінок в Україні не можуть заявити про свою сексуальну орієнтацію, боячись відторгнення, дискримінації та насильства. Про множинної дискримінації - сексуальної і расової - говоримо з бісексуальною афроукраїнкою Мальвіною Катумбелою.

Відверта анонімна розповідь про усиновлення, дитячі будинки, соціалізацію малюків в яких двоє татусів в Україні і напади гомофобів

На Марш жінок 8 березня 2020 року жінки, чоловіки, трансгендерні та небінарні люди вийшли з вимогою ратифікувати Стамбульську конвенцію. Юлія Лісова, адвокатка і членкиня ГО Юрфем розповідає про юридичні механізми захисту прав жінок та що Стамбульська конвенція реально б покращила у сфері захисту прав.

Вкотре про гендер. Яке актуальне тлумачення цього терміну в реальності, де з однієї сторони гендерна політика є невід'ємною нормою на папері, а з іншої - Рада церков тлумачить його як зміну статі, пропаганду одностатевих стосунків і згубний шлях для суспільства. Саша Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод, викладачка Київської школи з прав людини відповідає на таке: - Гендерна соціалізація: як формується та розвивається гендер? - Гендерна нерівність: підґрунтя, прояви та наслідки? - Гендерні ролі та стереотипи: які бувають? - Що таке гендерне насильство?

В процесі трансгендерного переходу важливо знайти дружнього лікаря. Через те, що відсутній доступу до адекватної медичної допомоги, або лікарі не мають потрібного досвіду, або пацієнт не може заплатити за дорогі поцедури переходу, деякі люди самі собі прописують гормони. Дружня лікарка, яка працює в Одесі з трансгендерними людьми з 2017 року, Елена Коноваленко, розповіла про роль ендокринолога у процесі переходу. “Найчастіше приходять люди, які вже роками приймають терапію. Приходять також і молоді люди 16-17 років, які вже мають право вибирати лікаря. У такому віці прошу приходити з батьками. Можливо, мені пощастило, але всі батьки, які приходили, розуміли і приймали вибір дитини. Потім направляю до дитячого психіатра. Після висновків психіатра, призначаю замісну гормональну терапію”. Трансгендерний перехід — це процес приведення гендерної ролі людини та її тіла у відповідність до її гендерного самовідчуття, проте це не обов'язково хірургічне втручання.