Danylo Yanevsky

Ранній модерний час (сер. XV – сер. ХІХ ст.), як і зараз, має глобалізацію за одну зі своїх ознак. Якими були риси тогочасної глобалізації на українських землях? Як вона вплинула на історичну Новоросію (1764-1874) та яким був досвід історії України у цьому аспекті? Як імперія конструювала столицю Новоросії (Кременчук)? Географічний, геополітичний, економічний та людський виміри Новоросії (на прикладі Кременчука). Специфіка пам’яті про новоросійські часи. Гість — Дмитро Вирський − доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України. Автор десяти монографій, двох у співавторстві та понад 60-ти публікацій. Ведучі — Данило Яневський та Тетяна Боряк.

Встановлення влади совєтів в Україні насаджувалося пропагандою, багнетами і творенням обширної когорти “зайвих людей”, яких репресували. Серед них були і високопосадовці часів Української революції 1917–1921 рр. – їх змели чотири хвилі терору з 1919 по 1948 рр. Мстивість совєтської репресивної машини вражала: деякі обіймали посади лише місяць; деяких було викрадено після Другої світової війни СМЕРШ і вивезено до СРСР; деяких було розстріляно ще 1918 р.; а про деяких не збереглося жодних документів. Гість: Андрій Когут – директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Один iз співавторів "декомунізаційного пакету" законів. Керівник проєкту “Електронний архів українського визвольного руху”. Експерт робочої групи "Політика національної пам'яті" громадської ініціативи “Реанімаційний пакет реформ”. Був директором Центру досліджень визвольного руху та координатором круглих столів з вивчення досвіду посттоталітарних трансформацій країн Центрально-Східної Європи. Упорядник та співупорядник ряду праць, зокрема, посібника “Архіви КҐБ для медіа”.

І знову олюднюємо історію! Цього разу говоримо про історика, громадського діяча, голову Центральної Ради — Михайла Грушевського. Існує цілий напрямок в історичній науці – грушевськознавство. А ми забудемо про його політичні іпостасі й будемо розкривати цю надзвичайно суперечливу постать як звичайну людину зі своїми бажаннями, мріями, невдачами, родиною та колом спілкування. Гість — Світлана Панькова – кандидат історичних наук. З 1992 р. завідувач філії Музею історії міста Києва – Історико-меморіального музею Михайла Грушевського. Має відзнаку Президента України «Орден княгині Ольги ІІІ ступеня (2007). Авторка наукової концепції музею (2006) та концепцій понад 50 музейних виставкових проектів. Авторка сценарію та ведуча фільму «Дім Грушевських» (2010), музейних науково-освітніх проєктів та імпрез. Авторка понад 70 наукових розвідок та близько 150 енциклопедичних статей. Співупорядниця монографії «Я був їх старший син» (рід М. Грушевського) та упорядниця ряду видань про діяча.

Музеї (поряд з бібліотеками та архівами) є фундаментом збереження національної пам’яті держави, складовою культурної спадщини. Як Україна формує (і чи формує взагалі) музейну політику як складову національної ідентичності? Наскільки видимими та присутніми є музеї у культурній політиці: захист та поповнення фондів, популяризація? Державна політика щодо популяризації музеїв – відчувається лиш на папері? Приватні музеї – конкуренти чи однодумці? Дивіться у свіжому випуску Історії з м’ясом. Наш гість – Людмила Строкова — генеральний директор Національного музею українського народного декоративного мистецтва.

Для чого досліджувати зброю? Як перетинаються наука (зброєзнавство) та комерція (колекціонування)? Впливи Сходу та Заходу на зброю. Хто, коли, де та як виготовляли зброю в Україні. Зброя козаків: види, призначення та специфіка. Збереженість автентичної козацької зброї в Україні. Скандально відомі експонати: шабля Богдана Хмельницького, шабля Мазепи. Гість — Денис Тоїчкін – дослідник спеціальних історичних дисциплін, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України. Автор двох монографій та понад 60-ти публікацій.

▪️Традиційно вважається, що історію творить вищий політичний клас певної епохи. Але це застаріле бачення, адже з поля зору випадають як пересічні люди зі своїми смислами та внеском у розвиток країни, так і вплив географічних та екологічних чинників на події. Що таке взагалі історія довкілля? Як впливало довкілля на перебіг подій у світовій та українській історії? Які природні катаклізми мали місце під час Української революції 1917–1921 рр.? Наскільки доленосними та/чи руйнівними виявилися їхні перебіг та наслідки для поразки визвольних змагань українців того періоду? ▪️Гість — Віталій Скальський – кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

Нарешті «Історія з м’ясом» повертається! А також ведуча першого сезону — Тетяна Боряк ♥️ Перша тема — портрети козацької старшини 17-18 ст. ▪️Що є джерелами до іконографії гетьманів та козацької страшини? Наскільки чисельною є ця група джерел? Якими є проблеми верифікації та атрибуції? Наскільки точними є усталені іконографічні традиції гетьманів (Мазепи, Хмельницького)? ▪️В гостях — Ольга Ковалевська − доктор історичних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу української історіографії Інституту історії України НАН України. Громадська діячка, Лауреат премії Президії НАН України імені М.І. Костомарова (2017).

У непрохідних джунглях американські солдати вели запеклі бої з комуністами. А на вулицях американських міст у той самий час йшла своя війна. Про В’єтнам, як поштовх до змін — дивіться о в Історії з м’ясом.

Будівельні піраміди, стрибки цін на нерухомість, спекуляції, афери — для нашого часу то не дивина. Але ж колись усе буває вперше! Про появу цієї дивовижі у Києві та її гучний крах — дивіться в історії з м’ясом.

Де були найвідоміші будинки розпусти столиці, які права та обов’язки мали дівчата-полунички, хто був їхніми клієнтами… і купа родзинок про Київ кінця ХІХ – початку ХХ ст — дивіться в Історії з м’ясом.

Розкрадач гробниць і одинокий шакал пустелі (як називали і називають його науковці), чи один з перших і найвидатніший дослідник єгиптології? Ким був Джованні Баттіста Бельцоні, котрий розкопав найдивовижніші пам’ятки Стародавнього Єгипту — дивіться в Історії з м’ясом у вівторок о 17:00.

Вона – Марія Закревська, графиня Бенкендорф, баронеса Будберг, Мура. Вона ж – Червона Мата Харі, Залізна жінка, Російська міледі... Одні називають її спритною авантюристкою, інші – шпигункою, а дехто вважає просто чарівною розумною жінкою, якій випало жити у непростий час. А може, правда десь деінде? Спробуємо розібратися в Історії з м’ясом. Вмикайте! #Мура #Закревська #Будберг #історія

Літо 1967 року увійшло в історію як Літо любові, The Summer of Love. Ще разом були The Beatles, і світ ще не знав багато такого, що згодом стало звичним. Стільки всього відбувалося вперше!.. Зануримося у атмосферу молодіжного бунту в Історії з м’ясом — вмикайтесь о 17:00

Мільйони померлих, покинуті села, занедбані сади і поля... Чорний мор (the Black Death) лишив по собі жахливий слід. І не лише у Британії, в історії якої згадок про нього найбільше, а й по всій Європі, й у всьому світі. Як то було — розповідаємо в Історії з м’ясом.

Кияни завжди невдоволені роботою міської влади, лають міського голову й усіх чиновників з ним разом. Утім все ж таки був в історії столиці голова, котрого городяни і поважали, й любили, й щиро підтримували. Рівно 180 років тому, 12 квітня 1839 року цивільним генерал-губернатором Києва став — Іван Іванович Фундуклей. Навіть і не згадаєш, хто з київських очільни­ків зробив стільки для міста, як ця одна людина. Дивіться «Історію з м’ясом» про унікального губернатора, який не лише боровся із корупцією, а й зумів її перемогти. #Фундуклей #Київ #губернатор

Справжнім випробуванням для демократичної системи Третьої республіки стала справа Дрейфуса, яка набула широкого розголосу. Йшлося про судове свавілля, сприйняте населенням Франції як замах на громадянські права і свободи, гарантовані політичною системою республіки. В цій судовій справі переплилися політика, шпіонські пристрасті й страхи за честь мундира. Це кричуща помилка правосуддя XIX століття. Хто знає, якби не вона, чи не уникнуло б людство багатьох жахів.. Справа Дрейфуса — від обвинувачення до повної реабілітації офіцера — дивіться в «Історії з м’ясом»

Його називали «першим великим англійським мандрівником», і «батьком англійської прози». Ким був сер Джон Мандевіль, лицар-мандрівник, чиї розповіді надихнули Христофора Колумба на подорож до Нового світу. Відважний дослідник, нестримний фантазер чи банальний плагіатор? #Мандевіль

Найславетніші лицарі Середньовіччя, вірні воїни христові, котрі корилися на землі лише папі римському.. Чому церква зреклася їх, чим вони завинили, за що постраждали? Що приховували лицарі наймогутнішого ордену Середньовіччя? Чому орден було знищено? Таємниці Тамплієрів, історія ордену, скарби та Священий Грааль — дивіться в Історії з м’ясом.

Це спроба дістати центнери вати з наших голів та з’ясувати: якою була справжня історія України. Гарячий гриль контраверсійних версій подій та портрети реальних людей, які своїми вчинками творили історію.

Є у столиці на Печерську вулиця Мічуріна, хвилин за 5 ходу від Печерського мосту. Її й на карті не відразу розгледиш, і в хитросплетінні вулиць старого Києва відшукаєш не за мить. А вуличка з неабиякою історією: тут і князі, і святи, і дивовижні прояви, і наукові відкриття, і діючий печерний монастир.. Це — Київський Звіринець. Приховану історію чи не найстарішої місцини Києва — дивіться в Історії з м’ясом. Дослідники припускають, що саме в Звіринецьких печерах зберігалася славетна бібліотека Ярослава Мудрого.

Продовжуємо серію програм про київських князівн, які були дружинами європейських королів. Цього разу розповімо вам про Предславу Київську. Князівна з роду Рюриковичів, дочка великого князя київського Святополка II Ізяслава та його першої дружини, дружина угорського королевича Альмоша, мати короля Угорщини Бели ІІ Спіпого. #історія #Предслава #князівна Купуй український прапор (40 гривень із кожного продажу підуть у фонд реабілітації захисників України від Росії) ? http://bit.ly/2Q4InB2

Продовжуємо серію програм про давньоруських князівн, які були дружинами європейських королів. Цього разу говоримо про Єфросинію Мстиславівну. Це дочка київського князя Мстислава Володимировича, онука Володимира Мономаха. Єфросинія вийшла заміж за угорського короля Гейзу II і стала угорською королевою. Мати сімох дітей, з них двоє — королі Угорщини.

Продовжуємо серію програм про Київських князівн, які були дружинами європейських королів. Цього разу говоримо про Єлизавету, найстаршу доньку Ярослава Мудрого, віддану 1045 року за норвезького князя Гаральда Суворого.

Велике повернення вашої улюбленої програми разом з журналом «Історія. Новий погляд». Перший випуск нового сезону про королеву Франції Анну Київську. Ту саму, про яку так необачно сказав Путін, що вона «російська», а Макрон його виправив, бо вона дочка Київського князя Ярослава Мудрого. Все про те, як Анна поїхала у Францію, що туди привезла + романтична історія та детектив — дивіться сьогодні о 17:00, освічуємось, окультурюємося і стаємо свідомими громадянами ?

Яким було дитинство 300 років тому? як ставились до дітей козаки? які традиції у вихованні та ставленні до дітей настільки живучі, що аж досі псують нам життя? Ігор Сердюк – кандидат історичних наук, редактор історичного сайту historians.in.ua, доцент кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету. 1:00 Гетьманщина 9:00 - Картина дитинства 18 ст. Філіп Ар'єс 10:00 Чи було дитинство щасливим? 12:00 - Проміжки дорослішання в гетьманщині 15:00 - Як виглядав Тарас Шевченко в дитинстві? 17:00 - Відсотки смертності та народжуваності. 18:00 - Хрещення дітей 21:00 - Від чого помирали діти? 22:00 - Середній вік одруження 25:00 - Безпліддя та боротьба з ним 28:00 - Дитяча праця 40:00 - Іграшки. Чи були комерційні іграшки? 46:00 - Що нам залишилося в педагогіці з того часу?

Про що може розповісти людський кістяк? Хвороби? Погані звички? Несистемне статеве життя? Харчові вподобання? Стиль життя та професія? Гість - Олександра Козак - кандидит історичних наук, старший науковий співробітник відділу біоархеології Інституту археології НАНУ, доцент магістерської програми «Археологія» факультету гуманітарних наук Києво-Могилянської академії.

4:00 - Ставроgігія в Києві 6:00 - Як будувалася Андріївська церква та чому обрали саме це місце 13:00 - Як передавали Андріївську церкву УАПЦ 25:00 - Досвід спілкування з громадою УАПЦ 27:00 -Хто розробив інтер'єр та екстер'єр Андріївської церкви 35:00 - Легенди та міфи Андріївської церкви 43:00 - Іконостас Чому саме Андріївську церкву обрали для облаштування Ставропігії Константинопольського патріархату? Чи загрожує це пам'ятці історії та архітектури? чи навпаки? Гість - Нетудихаткін Ігор – завідувач сектору Музей «Андріївська церква» Національного заповідника «Софія Київська».

Як і хто займався медициную в епоху, яку прийнято вважати темними віками, коли знання Античності здавалось би втрачені, епідемії винищували цілі міста, а церква забороняла дослідження людського тіла? Які зміни у свідомості людей спричиняли зрушення в медицині? Які хвороби лишилися неподоланими з часів Середньовіччя? Гість - Людмила Ващук - кандидат історичних наук, засновниця проекту Symbolon. Центр середньовічних та ранньомодерних студій.

Світанок людської історії був не таким вже й радісним. Але людство вижило. Чому і як? Звідки походить людина сучасного фізичного типу? Скільки років людству? Гість - Павло Шидловський – кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Чому саме Одесу називають перлиною біля моря? Хіба ж не було інших прекрасних міст, які заслуговують на такий епітет? Чому Одесі вдалося, а іншим – ні? Гість - Андрій Красножон - кандидат історичних наук, зав. кафедрою історії України Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (Одеса).

Що таке літературний побут? Яким він був у 1920-ті рр.? Якими були письменники та поети в цей цікавий та непростий час? Які особисті драми розігрувались в середовищі талановитої та успішної молоді тих часів? Гість - Ярина Цимбал - науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Як російська імперська влада ставилась до євреїв? Що таке смуга осілості і навіщо її придумали? Що таке штетл? Корені антисемітизму та погромів. Гість - Артем Харченко, кандидат історичних наук, доцент кафеди українознавства НТУ "ХПІ", координатор проектів ГО "Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Европи". Таймкоди: 3:00 - Хто такі євреї? 7:00 - Території на яких можна було проживати євреям. 13:00 - Погроми, юдофобія та антисемітизм. 20:00 - Євреї-вихрести 30:00 - Штетл. 36:00 - Єврей не значить багатій 45:00 - Хто такі караїми.

Звідки походить українська вишиванка? Чим це винятково український елемент одягу? Що означає вишивка? Які ще елементи традиційного костюму можуть стати в нагоді сучасній моді? Шароварщина та несмак – як цього уникнути в гонитві за автентичністю? Гість Оксана Косміна – науковий співробітник інституту народознавства НАН України.

ХІХ ст. залишило після себе численні пам’ятки архітектури. Але що ми знаємо про людей, які їх будували, - окрім прізвищ? Невідомими залишаються конкретні обставини проектування та будівництва. Ми можемо лише здогадуватися, як той чи інший архітектор отримував за-мовлення, як спілкувався з домовласником, обговорював проект, не знаємо реакцію замовника на результат. Спробуємо привідкрити цю завісу. Гість - Олена Мокроусова, кандидат історичних наук, історик архітектури.

Хто такі Ханенки та чому музей названий їх прізвищем? Які шедеври там зберігаються – порцеляна, шовк, слонова кістка? Гість Катерина Чуєва – заступник генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (скорочено - Музей Ханенків), член Президії ІКОМ України.

Чи можливі археологічні дослідження на території одного з найбільш відвідуваних туристичних об’єктів Києва? Коли на території монастиря з’явились люди? Які останні найважливіші знахідки? Яке майбтунє археологічних пам’яток на території лаври?

Виховати митця - це часом зробити більше, ніж якби ти сам був митцем. Як це - виховувати талановитих? Навіщо це було потрібно Миколі Мурашку, який і сам був обрадованим художником? Гість: Леся Толстова - мистецтвознавець, затупник Генерального директора Національного художнього музею України

5:58 – Що таке універсальний магазин. 7:30 – Звідки взялась ідея створення ЦУМів. 9:50 – Перші універсами Парижа, Москви, Харкова, Дніпрі, Києва. 27:17 – Якою була реальність радянського часу? 29:00 – Культура споживання. 31:39 – Соціальний конструктор. 32:20 – Гендерна рівність. 43:00 – Контрабанда. 50:00 – Джинси зруйнували «совок» (с). 54:30 – Примусовий асортимент. Про універсальні магазини, споживання та комунізм. Що таке універсальний магазин? Як радянські люди 1930-х ходили на шопінг? Чи було місце красивим речам та зручностям в епоху раннього "совка"? Що тепер робити із цими реліктами радянської системи торгівлі? Гість - Ірина Скубій – кандидат історичних наук, доцент Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка.

Що таке була насолода три століття тому? Чи було поняття релаксу і як це робили? Чи боролись із курцями? Звідки і які на території України були вина? Гість: Максим Яременко – доктор історичних наук.

Великий терор 1937-38 рр. зачепив багатьох українських художників, знищив цілі школи та напрямки в українському мистецтві. Але, навіть розстріляні, художники 1920-30-х рр. говорять з нами через свої полотна. Будемо говорити про таємну кімнату, де були зачинені всі картини, які не відповідали уявленням про соціалістичне мистецтво, та секрети, якими ці полотна тепер діляться з нами. Гість - Юлія Литвинець - Генеральний директор Національного художнього музею України.

Навіщо суспільству архіви? Навіщо це громадянам? Які є в Україні архіви? Що таке секретний документ і чи існує і як зберігається таємниця зараз? Чи є зараз секретні документи? Архіви та персональні дані - де межа приватності? Гість - Владислав Берковський - кандидат історичних наук, директор Центрального державного кінофотофоно архіву України імені Г. С. Пшеничного.

Навіщо потрібен архів фото та відео в епоху Інтернету та Youtube? Де лежать всі історичні кінохроніки та фото видатних осіб? Як довго можна зберігати кіно на плівці та фото на негативах? Чи виживе аналоговий продукт в епоху цифри? Гість - Владислав Берковський - кандидат історичних наук, директор Центрального державного кінофотофоно архіву імені Г. Пшеничного.

Що таке антропологія? Чи це лише про походження людини? Як ще можна вивчати людину? Це приносить гроші дослідникам, але як? Яким чином співпрацює бізнес та наука у цьому випадку?

Хто такі археологи і чого вони хочуть?) Що відбувається після того, як під час розкопок знаходять речі? куди вони діваються? як пов*язана археологія та охорона пам'яток? А що там у Криму з нашим історичним спадком? Чи можливо повернути найцінніше? Гість - Евеліна Кравченко - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, керівник Інкерманської експедиції.

Чи буває таке, що мистецтво служить злу та пропаганді? Коли художник стає до лав пропагандистів? Образи, які використовуються зараз в інформаційній війні, - де їх коріння? Хто, коли і як використовував плакат в ідеологічній та політичній боротьбі? Чи така "зброя" досі актуальна? Гість - Олександр Маєвський - кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України

Що таке «русскій мір»? Це ідеологія? Технологія? Мем? Проект майбутнього? Хто створив такий конструкт? Яка роль "русского мира" в російській політиці по відношенню до України? Чи це частина гібридної агресії? Гість – Яна Примаченко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України. Ведучі – Данило Яневський і Тетяна Водотика.

Всім привіт! Готові до свіжої порції поживи для розуму? Як каже Ден Борисович, будемо діставати центнери вати із ваших та наших голів! Тож включайтесь на Історію з м'ясом, ефір про культурну спадщину України. І маленький спойлер: вже наступного тижня у нас буде нова ведуча. Хто – інтрига. А в ефірі – останній цього року, але не останній у житті випуск із Тетяною Боряк, яка започаткувала цю програму, і якій ми дуже вдячні ♥️ Які процеси у сфері реституції культурної спадщини України відбуваються після здобуття Україною незалежності? Які культурні цінності повернулися на батьківщину після 1991 року? Які архівні, музейні та бібліотечні колекції українського походження перебувають у різних країнах і не будуть повернені Україні і чому? Гість: Сергій Кот – кандидат історичних наук.

Як виникла модерна українська нація кінця ХІХ – поч. ХХ ст.? Які етапи її формування можна виділити? Які перешкоди доводилось долати інтелектуалам? Які існували напрямки націєтворчої ідеології? Яким було протистояння між різними національними проектами? Чому була соціальна і культурна неготовність українського суспільства перших двох десятиліть ХХ ст. до сприйняття ідеї української незалежності? Гість - Ігор Гирич – доктор історичних наук, член-кореспондент УВАН, дійсний член НТШ.

Хто такий рицар і що таке рицарська культура. Джерело походження рицарської культури та її функціонування на Русі. Історичні джерела про рицарську культуру. Західноєвропейський контекст. Гість - Володимир Гуцул – кандидат історичних наук, незалежний дослідник.

Передумови “Козацької революції” 1648 р. Пошуки свого місця у Речі Посполитій та вихід за рамки польського державного утворення. Виникнення держави “Військо Запорізькое”. Військова та дипломатична діяльність козацтва. Гість – Віктор Горобець, доктор історичних наук.

Інкорпорація українських земель до складу Російської імперії через внесення козацької шляхти до стану дворянства. Розкол української еліти. Обмеження шляхетських прав української старшини. Стирання головної відмінності між Україною та Росією. Гість – Алфьоров Олександр, кандидат історичних наук.