Historia/Історія

Центр східноєвропейських досліджень Варшавського університету видав енциклопедичний довідник професорки Ірини Матяш «Спільні місця пам'яті України і Польщі. Офіційна і культурна дипломатія».

Про стан і перспективи пошуку та перепоховання жертв польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни і післявоєнного періоду — проф. Кшиштоф Шваґжик (віцеголова ІНП Польщі) та Святослав Шеремета    (відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій).

Період відносного миру, що настав після Холодної війни, завершився не лише для України, але також для цілої Європи, — вказує відомий український історик, ексдиректор Гарвардського українського наукового інституту, професор Сергій Плохій. Як зазначає історик в розмові із нашою люблінською кореспонденткою, війна в Україні — це більше ніж регіональний конфлікт. Від того, хто переможе, залежить не лише доля України, Росії чи Східної Європи. Наслідки будуть відчутні на світовому рівні.

Про спільну бойову акцію польського збройного підпілля ВіН та УПА — розмова з к.і.н. Маріушем Зайончковським (Інститут політичних досліджень ПАН) та к.і.н. Володимиром Вятровичем (ексголова УІНП). 

У польському Любліні відбулися заходи до 100-річчя загибелі головного отамана Армії УНР Симона Петлюри. Організатори наголошували на його ролі у боротьбі за українську державність та розвитку польсько-українського союзу.

Опозиціонер, співзасновник Комітету захисту робітників, радник «Солідарності» — він десятиліттями виступав проти комуністичної влади й водночас наполягав на діалозі. Народжений у Львові, Куронь також послідовно підтримував польсько-українське порозуміння та право України на незалежність. Сьогодні про його життя знову говорять завдяки виставці у Страсбурзі та двом новим фільмам, які невдовзі вийдуть на екрани.

Про анатомію перевороту у Польщі в травні 1926 року, внаслідок якого було встановлено санаційний режим на чолі з маршалом Юзефом Пілсудським — розмова з професором Анджеєм Хвальбою, автором книжки «Травень 1926. Переворот, якого мало не бути» (2026).

Ще до війни Ґедройць підтримував ідею української автономії у Східній Галичині й уважно стежив за становищем української меншини у Польщі. На сторінках «Бунту молодих» та «Політики» він публікував тексти авторів, які порушували складні польсько-українські питання

Про новий майданчик діалогу і контактів між польськими й українськими дослідниками та його суспільно-політичне значення — у фрагментах з церемонії відкриття заходу. 

У Польщі, у Баранові-Сандомєрському, завершився триденний Польсько-український конгрес істориків. Це найбільша зустріч дослідників із Польщі та України, які обговорили спільні сторінки історії та методологію досліджень історії Центрально-Східної Європи. Конгрес був приурочений до 120-ї річниці від дня народження та 50-ї річниці смерті Юліуша Мєрошевського.

Сьогодні ідеї Єжи Ґедройця про незалежну Україну та партнерство народів Східної Європи звучать майже очевидно. Але після війни вони здавалися політичною фантазією навіть багатьом польським емігрантам. Конференція у Варшаві, присвячена 80-річчю Літературного інституту, стала нагодою знову поговорити про людей «Культури», які вплинули на польське мислення значно сильніше, ніж могло здаватися.

Шлях від нацистської окупації до безпечного притулку в Барселоні – історія маленьких поляків, які після страхітливого германізаційного проєкту нацистів знайшли свій прихисток у франкістській Іспанії (коментарі режисера-документаліста Даріуша Круля й історика та дипломата Марека Перналя).

Конституція 3 травня 1791 року називається однією з перших у Європі. У чому її унікальність, які головні цілі ставили перед собою її автори, яке значення має Конституція 3 травня 1791 року для польської ідентичності сьогодні? Про це Світлана Мялик запитала екс-директора Польського інституту у Києві Роберта Чижевського у програмі «Розмова».

Про причини і наслідки Чорнобильської катастрофи — розмова з письменником, екологічним активістом і багатолітнім дипломатом Юрієм Щербаком.

Про блискучого німецькомовного єврейського письменника, літературного і музичного критика Сому Морґенштерна та його світ – розмова з перекладачем його трилогії «Іскри в безодні», літературознавцем Петром Рихлом.

Єжи Ґедройць мав чітке політичне бачення і послідовно втілював його ще з часів війни. Втім саме Чапський надав проєкту Літературного інституту людського виміру: налагоджував контакти, відкривав двері, знаходив союзників і гроші. Його роль не зводилася до допоміжної, вона формувала середовище, без якого «Культура» навряд чи стала б тим, чим ми її знаємо.

Про Катинський злочин і катинську брехню – розмова з к.і.н. Мацеєм Коркуцем (Інститут національної пам'яті Польщі). 

У Варшаві пройшло нагородження лауреатів XXXIII премії часопису «Східний огляд».

Архів польської еміграції ХХ століття продовжує розширюватися завдяки записам, що роками накопичувалися довкола «Культури» в Мезон-Ляффітт. Їх передано до Архіву Польського радіо для опрацювання і збереження.

Довкола книги «Балтика. Середземне море Північної Європи» Томаша Марацевича — письменника-мариніста і капітана навчального океанічного вітрильника «Дар молоді».

Юліуш Мєрошевський, ключовий публіцист еміграційного часопису «Культура», неодноразово звертався до теми України, формуючи власну концепцію регіональної безпеки та політичних відносин у Східній Європі. Розмова з заступником директора Центру діалогу Мєрошевського Лукашем Адамським.

Про те, як червона Москва здійснила саморозпуск Греко-Католицької Церкви та «возз'єднала» її з Російською Православною Церквою — розмова з к.і.н. Олегом Турієм (директором Інституту історії Церкви УКУ).

9 березня, у день народження українського поета та художника Тараса Шевченка, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга здійснив візит до Польщі. Програму перебування у Варшаві він розпочав із покладання квітів до пам'ятника Кобзареві, що розташований неподалік Посольства України в Польщі. Більше про цей захід та його вплив на польсько-українські відносини знає авторка та ведуча програми «Розмова» Світлана Мялик.

На початку травня у Польщі відбудеться конгрес істориків із Польщі та України. Науковці шукатимуть спільну мову у трактуванні складних подій минулого.

«Дві Іспанії. Конфлікти і солідарності» — розмова з видатним іспаністом, професором Генрі Кейменом (британське Королівське історичне товариство) довкола його останньої книжки. 

Катинь стала символом радянського злочину і багаторічної брехні, яка супроводжувала його. Сьогодні пам'ять про ці події залишається важливою частиною історичного досвіду Східної Європи.

Ґражинf Бохенек написала антропологічно-історичний репортаж «Сян. Ріка, що єднає. Ріка, що розділяє», де ріка стає не тільки фоном, але й героїнею – свідком драматичних доль людей, які століттями жили по обидва її береги.

Історія портового міста Ґдиня та його мешканців крізь призму столітнього ювілею — розмова з Томашем Марацевичем, письменником-мариністом та капітаном навчального океанічного вітрильника «Дар молоді». 

За 90 років мовлення Польське радіо для закордону встигло стати не лише інформаційним каналом, а й місцем регулярного контакту з польською діаспорою та сусідніми країнами.

Зміна політичних режимів, форматів мовлення не перервала можливість, але не прагнення поляків до діалогу з сусідами. Польсько-український діалог упродовж останніх десятиліть є пріоритетним для Польського радіо для закордону.

Про ХХ з'їзду КПСС і таємну доповідь «Про культ особи та його наслідки» — розмова з професором Юрієм Шаповалом (НАН України).

Історичний контекст та історичний приклад спільної боротьби за свободу Польщі та України, а також постатей, які стали символом польсько-українського братерства. Про це авторка та ведуча програми «Розмова» Світлана Мялик говорила з ексдиректором Польського інституту у Києві Робертом Чижевським.

Східна політика в уявленні кола паризької «Культури» була довготривалим інтелектуальним проєктом, у якому питання безпеки, незалежності сусідів і місця Польщі в Європі розглядалися разом.

Про Революцію Гідності 2013-2014 років у програмі Української служби Польського радіо згадують її очевидці.

Про сагу Тадеуша Костюшка (1746—1817) до 280-річчя його народження — розмова з Міхалом Бонком (Музей історії Польщі). 

Невеликий дім у Мезон-Ляффітт, кілька людей, щоденна рутинна праця і водночас проєкт, розрахований на десятиліття. Так працював Літературний інститут, який цьогоріч відзначає 80-річчя.

Про Центр досліджень України, який діє при Центрі східноєвропейських досліджень Варшавського університету, — розмова з професором Хенриком Литвином, котрий є науковим редактором щорічника, який видає осередок.

Про польсько-іспанські історичні зв'язки у Середньовіччі та Ранньомодерну добу — з виступу іспаніста, професора Яна Станіслава Цєхановського (Варшавський університет). 

Багато засланців так і не повернулися до своєї батьківщини. У Казахстані досі проживає кілька десятків тисяч поляків. 

27 січня світ вшановує пам'ять жертв Голокосту — одного з найстрашніших злочинів в історії людства. Саме цього дня у 1945 році було звільнено нацистський концтабір Auschwitz-Birkenau. Про події, пов'язані з його визволенням, та про маловідомий український контекст цієї трагедії ми говоримо з Вікторією Яременко, кандидаткою історичних наук, співробітницею Українського інституту національної пам'яті.

Про Українську Гельсінську групу до 50-річчя її створення — розмова з Мирославом Мариновичем, одним із її співзасновників, колишнім дисидентом і політв'язнем.

Польський політик і громадський діяч Яцек Куронь був одним із тих, хто наполягав: польсько-український діалог неможливий без визнання різних історичних пам'ятей і готовності говорити про власну відповідальність. Його тексти, зібрані у книжці «Поляки та українці. Важкий діалог», залишаються актуальними і сьогодні.