Historia/Історія

У Волинській області тривають ексгумації жертв Волинської трагедії. Працівники Інституту національної пам'яті Польщі та Медичного університету у Вроцлаві працюють на території вже неіснуючого села Воля Островецька неподалік польсько-українського кордону. Пошуки тривають уже близько тижня.

Генрик Юзевський прагнув не полонізувати українців, які становили більшість населення Волині, а інтегрувати їх до польської держави, зберігши їхню мову, культуру та релігію. Ця політика викликала гостру критику з різних боків і зрештою зазнала поразки.

У Варшаві пройшла дискусія довкола книжки «Гри пам'яттю. Про історичну політику Польщі, України і Росії».

Сьогодні і Польщі, і Україні не вистачає політичної мудрості, яку уособлював Єжи Ґедройць. Сучасний польсько-український діалог потребує людей, здатних мислити ширше за націоналістичні наративи та керуватися насамперед стратегічними інтересами.

11 липня у Польщі вшановують Національний день пам'яті поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН та УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої. Цей день офіційно встановлено законом, ухваленим Сеймом минулого року, який замінив попередню постанову 2016 року. Якщо тоді йшлося про громадян Другої Речі Посполитої, то новий закон вшановує саме поляків, звузивши коло жертв за національною ознакою. Світлана Мялик у програмі «Розмова» поспілкувалась про історичне минуле з дипломатами, істориками та журналістами.

Про історію українських Праведників і милосердя посеред стихії кривавої ненависті – розмова з професором Мирославом Шумилом (Інститут національної пам'яті та Університет імені Марії Кюрі-Склодовської у Любліні).

Про результати досліджень трагедії в Єдвабному, роль польських і німецьких виконавців злочину, а також про сучасні суперечки навколо історичної пам'яті та спроб утвердити у суспільній свідомості викривлене зображення подій розповів Доктор Кшиштоф Персак із Інституту політичних досліджень ПАН, у розмові з журналістом Першого каналу Польського радіо Міхалом Вуйціком.

Про найкривавіший антиєврейський погром у повоєнній Європі — розмова з к.і.н. Пйотром Кендзьорою (Єврейський історичний інститут).

Станіслав Стемповський належав до небагатьох польських політиків свого часу, які вважали незалежну Україну не загрозою, а природним союзником Польщі. Він був єдиним польським міністром уряду УНР, підтримував Симона Петлюру, а пізніше став одним із наставників Єжи Ґедройця.

Про генеральний страйк робітників, який зумовив падіння сталінізму та став серйозною тріщиною у фундаменті комуністичної системи в Польщі — розмова з проф. Конрадом Бялецьким (ІНП і Університет імені Адама Міцкевича) і проф. Павелом Речеком  (ІНП і Університет імені Адама Міцкевича).

Про польсько-український історичний діалог, чим нині він наповнений та як варто будувати співпрацю між Варшавою і Києвом далі? Про це розповів директор Центру Мєрошевського Лукаш Адамський в програмі «Розмова» Світлани Мялик.

Про білогвардійську організацію «Національно-трудовий союз», її захоплення фашизмом, співпрацю з ІІІ Рейхом, подальшу еволюцію та спроби привласнити український Тризуб — розмова з професором Юрієм Шаповалом (НАН України).

Центр східноєвропейських досліджень Варшавського університету видав енциклопедичний довідник професорки Ірини Матяш «Спільні місця пам'яті України і Польщі. Офіційна і культурна дипломатія».

Про стан і перспективи пошуку та перепоховання жертв польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни і післявоєнного періоду — проф. Кшиштоф Шваґжик (віцеголова ІНП Польщі) та Святослав Шеремета    (відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій).

Період відносного миру, що настав після Холодної війни, завершився не лише для України, але також для цілої Європи, — вказує відомий український історик, ексдиректор Гарвардського українського наукового інституту, професор Сергій Плохій. Як зазначає історик в розмові із нашою люблінською кореспонденткою, війна в Україні — це більше ніж регіональний конфлікт. Від того, хто переможе, залежить не лише доля України, Росії чи Східної Європи. Наслідки будуть відчутні на світовому рівні.

Про спільну бойову акцію польського збройного підпілля ВіН та УПА — розмова з к.і.н. Маріушем Зайончковським (Інститут політичних досліджень ПАН) та к.і.н. Володимиром Вятровичем (ексголова УІНП). 

У польському Любліні відбулися заходи до 100-річчя загибелі головного отамана Армії УНР Симона Петлюри. Організатори наголошували на його ролі у боротьбі за українську державність та розвитку польсько-українського союзу.

Опозиціонер, співзасновник Комітету захисту робітників, радник «Солідарності» — він десятиліттями виступав проти комуністичної влади й водночас наполягав на діалозі. Народжений у Львові, Куронь також послідовно підтримував польсько-українське порозуміння та право України на незалежність. Сьогодні про його життя знову говорять завдяки виставці у Страсбурзі та двом новим фільмам, які невдовзі вийдуть на екрани.

Про анатомію перевороту у Польщі в травні 1926 року, внаслідок якого було встановлено санаційний режим на чолі з маршалом Юзефом Пілсудським — розмова з професором Анджеєм Хвальбою, автором книжки «Травень 1926. Переворот, якого мало не бути» (2026).

Ще до війни Ґедройць підтримував ідею української автономії у Східній Галичині й уважно стежив за становищем української меншини у Польщі. На сторінках «Бунту молодих» та «Політики» він публікував тексти авторів, які порушували складні польсько-українські питання

Про новий майданчик діалогу і контактів між польськими й українськими дослідниками та його суспільно-політичне значення — у фрагментах з церемонії відкриття заходу. 

У Польщі, у Баранові-Сандомєрському, завершився триденний Польсько-український конгрес істориків. Це найбільша зустріч дослідників із Польщі та України, які обговорили спільні сторінки історії та методологію досліджень історії Центрально-Східної Європи. Конгрес був приурочений до 120-ї річниці від дня народження та 50-ї річниці смерті Юліуша Мєрошевського.

Сьогодні ідеї Єжи Ґедройця про незалежну Україну та партнерство народів Східної Європи звучать майже очевидно. Але після війни вони здавалися політичною фантазією навіть багатьом польським емігрантам. Конференція у Варшаві, присвячена 80-річчю Літературного інституту, стала нагодою знову поговорити про людей «Культури», які вплинули на польське мислення значно сильніше, ніж могло здаватися.

Шлях від нацистської окупації до безпечного притулку в Барселоні – історія маленьких поляків, які після страхітливого германізаційного проєкту нацистів знайшли свій прихисток у франкістській Іспанії (коментарі режисера-документаліста Даріуша Круля й історика та дипломата Марека Перналя).

Конституція 3 травня 1791 року називається однією з перших у Європі. У чому її унікальність, які головні цілі ставили перед собою її автори, яке значення має Конституція 3 травня 1791 року для польської ідентичності сьогодні? Про це Світлана Мялик запитала екс-директора Польського інституту у Києві Роберта Чижевського у програмі «Розмова».

Про причини і наслідки Чорнобильської катастрофи — розмова з письменником, екологічним активістом і багатолітнім дипломатом Юрієм Щербаком.

Про блискучого німецькомовного єврейського письменника, літературного і музичного критика Сому Морґенштерна та його світ – розмова з перекладачем його трилогії «Іскри в безодні», літературознавцем Петром Рихлом.

Єжи Ґедройць мав чітке політичне бачення і послідовно втілював його ще з часів війни. Втім саме Чапський надав проєкту Літературного інституту людського виміру: налагоджував контакти, відкривав двері, знаходив союзників і гроші. Його роль не зводилася до допоміжної, вона формувала середовище, без якого «Культура» навряд чи стала б тим, чим ми її знаємо.

Про Катинський злочин і катинську брехню – розмова з к.і.н. Мацеєм Коркуцем (Інститут національної пам'яті Польщі). 

У Варшаві пройшло нагородження лауреатів XXXIII премії часопису «Східний огляд».

Архів польської еміграції ХХ століття продовжує розширюватися завдяки записам, що роками накопичувалися довкола «Культури» в Мезон-Ляффітт. Їх передано до Архіву Польського радіо для опрацювання і збереження.

Довкола книги «Балтика. Середземне море Північної Європи» Томаша Марацевича — письменника-мариніста і капітана навчального океанічного вітрильника «Дар молоді».

Юліуш Мєрошевський, ключовий публіцист еміграційного часопису «Культура», неодноразово звертався до теми України, формуючи власну концепцію регіональної безпеки та політичних відносин у Східній Європі. Розмова з заступником директора Центру діалогу Мєрошевського Лукашем Адамським.

Про те, як червона Москва здійснила саморозпуск Греко-Католицької Церкви та «возз'єднала» її з Російською Православною Церквою — розмова з к.і.н. Олегом Турієм (директором Інституту історії Церкви УКУ).

9 березня, у день народження українського поета та художника Тараса Шевченка, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга здійснив візит до Польщі. Програму перебування у Варшаві він розпочав із покладання квітів до пам'ятника Кобзареві, що розташований неподалік Посольства України в Польщі. Більше про цей захід та його вплив на польсько-українські відносини знає авторка та ведуча програми «Розмова» Світлана Мялик.

На початку травня у Польщі відбудеться конгрес істориків із Польщі та України. Науковці шукатимуть спільну мову у трактуванні складних подій минулого.

«Дві Іспанії. Конфлікти і солідарності» — розмова з видатним іспаністом, професором Генрі Кейменом (британське Королівське історичне товариство) довкола його останньої книжки. 

Катинь стала символом радянського злочину і багаторічної брехні, яка супроводжувала його. Сьогодні пам'ять про ці події залишається важливою частиною історичного досвіду Східної Європи.

Ґражинf Бохенек написала антропологічно-історичний репортаж «Сян. Ріка, що єднає. Ріка, що розділяє», де ріка стає не тільки фоном, але й героїнею – свідком драматичних доль людей, які століттями жили по обидва її береги.

Історія портового міста Ґдиня та його мешканців крізь призму столітнього ювілею — розмова з Томашем Марацевичем, письменником-мариністом та капітаном навчального океанічного вітрильника «Дар молоді». 

За 90 років мовлення Польське радіо для закордону встигло стати не лише інформаційним каналом, а й місцем регулярного контакту з польською діаспорою та сусідніми країнами.

Зміна політичних режимів, форматів мовлення не перервала можливість, але не прагнення поляків до діалогу з сусідами. Польсько-український діалог упродовж останніх десятиліть є пріоритетним для Польського радіо для закордону.