Historia/Історія

Про Ханську Україну, козаків на землях Високої Порти, що сьогодні є півднем України та роль українського населення в їх освоєнні у кінці XVII-XVIII століттях — розмова з професором Петром Кралюком (Національний університет «Острозька академія»).

У братській могилі в Пужниках вдалося віднайти лише частину останків жертв, проте нині їх поховали в окремих домовинах. Над кожним хрестом згодом з'являться імена, встановлені завдяки ДНК-експертизам, які проводить Поморський медичний університет. Перші результати ідентифікації очікують наприкінці року

Як послідовник «прометеївського руху», Лободовський бачив у Польщі та Україні союзників у боротьбі проти російської гегемонії. Його публіцистика викривала стереотипи й упередження, пропонуючи натомість нове бачення польсько-українських відносин, заснованих на діалозі та взаємній повазі

Про військовослужбовців-українців в лавах польської армії і їх боротьбу під час німецької і совєтської агресії проти Польщі — розмова з к.і.н. Андрієм Руккасом (КНУ ім.Т.Шевченка)

Історик Андрій Руккас у програмі «Розмова» зі Світланою Мялик розповів про історичне значення однієї з найважливіших битв у європейській історії 20-го століття  — «Дива на Віслі», а також те, як історичні події впливають на нинішні взаємовідносини Польщі та України.

В Музеї історії Польщі у Варшаві виставка «Повстанська Річ Посполита. Інсурекція Костюшка та її традиції» — розмова з її кураторами професором Річардом Баттервіком-Павліковським й істориком військової справи Міхалом Бонком, а також звіт з її відкриття та кураторської екскурсії

День Війська Польського — це день, коли історія зустрічається з сучасністю від героїчних сторінок Варшавської битви 1920 року (яку ще називають «Диво на Віслі») до сучасних контингентів польських військ, які служать у різних куточках світу, підтримуючи мир і безпеку

Про ексгумаційну експедицію на території колишнього села Збоїща (тепер в межах Львова) з пошуку решток солдатів Війська Польського, які загинули у боях з Вермахтом - коментар Рафала Косьцянського (в.о. речника ІНПП)

2 серпня світ згадує одну з найбільш замовчуваних трагедій Другої світової війни — геноцид ромського народу. У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в нацистському концтаборі смерті Аушвіц-Біркенау було знищено майже три тисячі ромських жінок, дітей та чоловіків. Про пам'ятні заходи та події, які відбуваються в Україні та Польщі Світлана Мялик поговорила з організаторами, істориками та представниками ромських організацій  

Гасло цьогорічної кампанії відзначення річниці Варшавського повстання — «Поділіться пам'яттю, щоб вона не зникла». Це — слова, які сьогодні дуже багато говорять і про час, в якому ми живемо, і також про те, наскільки важливою справою є документування свідків історії

Люблін залишився його міфічною батьківщиною, але справжній вибір Юзеф Лободовський зробив на користь України. Побачивши на власні очі Голодомор, він остаточно порвав із комуністичною ідеологією. І назавжди залишився адвокатом української справи в польській еміграційній публіцистиці XX століття

Як Варшаві та Києву варто будувати партнерський діалог під час повномасштабної війни Росії проти України, але водночас з урахуванням інтересів обох країн? Про це, зокрема, йшлося на нещодавніх Майстернях польсько-українського примирення на Волині. Участь у заходах взяв доктор історії та політичний аналітик, заступник директора Центру діалогу імені Юліуша Мєрошевського Лукаш Адамський, якого Світлана Мялик запросила до розмови.

У столиці Литви — Вільнюсі — сьогодні можна побачити багато українських стягів, почути українську мову. Очевидно це все — контекст воєнного часу, у якому живемо. Але українські сліди у Вільнюсі мають свою значно довшу історію. Серед них — діяльність василіянського монашого ордена у Литві та української греко-католицької церкви, а це понад 500-літня історія

Про поняття «Мала Русь», «Малоросія» і «Україна», їх еволюцію та місце у польсько-українському діалозі в 1831—1918 роках — з виступу істориків Лукаша Адамського та Василя Кононенка

Нещодавно в Україні, на Волині, відбулись Майстерні польсько-українського примирення. Окрім історичних тем, обговорювався сучасний стан польсько-українських відносин. В заходах взяла участь Світлана Мялик, яка поспілкувалась з іншими учасниками заходу – польськими та українськими істориками, експертами та журналістами.

Про ексгумаційну експедицію на терені колишнього села Пужники, яке стало об'єктом нападу УПА у лютому 1945 року — розмова з членами польсько-української команди спеціалістів

Про поняття «креси», «етнографічні землі» та «соборність» в українській думці другої половини ХІХ — початку ХХ століть дізнаємося з виступу к.і.н. Марека Войнара (ПАН)

ГУЛАГ, який описав Ґустав Герлінґ-Ґрудзінський, був простором, де не діяли звичні уявлення про добро і зло. Хоча, цей досвід сформував у ньому не озлоблення, а ясне розуміння меж, які не можна переходити. Усе життя він залишався вірним цій межі, і в літературі, і в публіцистиці. І навіть у полеміці з Ґедройцем та «Культурою».

Ліквідація і зруйнування Запорозької Січі у 1775 році в історії та міфі — розмова з професором Петром Кралюком (Національний університет «Острозька академія»)

Про книгу «Обміркований кінець світу. Як Сталін готував Третю світову війну» — розмова з її автором, к.і.н. Олександром Гогуном (Вільний університет Берліна)

Від Русі до України: як формувалося ім'я нації — фрагменти з виступу професора Андрія Заярнюка (Університет Вінніпегу)

Що ховається під бруківкою Чернігова? Чи справді Спасо-Преображенський собор старший за Софію Київську? Князь Чорний — вигадка чи засновник міста? Чому Красну площу досі не декомунізували? І звідки в Чернігові кольорові мости? Прем'єра: Володимир Пилипенко, «Чернігів. Невигадані історії старовинного міста» (2025, видавництво «Віхола»).

У видавничій серії «Залишилися на Сході» історики й дослідники відкривають імена і долі священників, вчителів, науковців, що десятиліттями таємно і під загрозою репресій зберігали польську мову, культуру і віру для нащадків. Польська інтелігенція переписувала молитовники вручну, часто записуючи польські слова кирилицею.

У Варшавському університеті в рамках І зустрічі з циклу Tertulias Kieniewiczianas пройшла дискусія «Іспанія і Польща як пограниччя Європи». Дискусія була присвячена професору Яну Кєнєвичу (1938-2024) — видатному історику, культурологу і дипломату

У Варшавському університеті пройшла дискусія «Чи поляки та українці потребують спільного підручника з історії?»

Цьогорічним лауреатом престижної нагороди Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету став історик Андрій Руккас (КНУ) — фахівець з військової історії України та Польщі першої половини ХХ століття

«Хіба це свобода?» — запитував Владислав Бартошевський у листівці підпілля після Ялтинської конференції. У 1945 році поляки опинилися перед вибором: залишитися під владою комуністів чи емігрувати на Захід і просувати ідею вільної Польщі у вигнанні?

Про Начальника відродженої польської держави маршала Юзефа Пілсудського та його політичну думку і практику щодо українського питання — розмова з професором Богданом Гудем (ЛНУ)

Польська секція Радіо Вільна Європа мовила попри глушилки. Після запровадження воєнного стану в Польщі у 1981 році, до редакції почали приходити нові діячі, які емігрували з Польщі. Це змінювало ДНК радіостанції

На чолі обох інституцій стояли двоє великих поляків, великих патріотів, цілковито відданих своїй справі. Кожен із них відповідав за власну ділянку цього фронту психологічної війни за «залізною завісою»

Про Другу світову війну та її невивчені уроки — розмова з професором історії Юрієм Шаповалом (НАНУ)

Яким країнам варто дякувати за перемогу над нацизмом у Другій світовій війні, та яким є внесок України і Польщі в перемогу. Про це у програмі «Розмова» розповів ексдиректор Польського інституту у Києві Роберт Чижевський

Про виставку «1025. Народження Королівства» та історичні взаємини давньої Польщі з Руссю — розмова з к.і.н. Томашем Боровським (Музей історії Польщі)

Для Єжи Ґедройця польсько-литовські відносини були одним із ключових питань майбутнього регіону. Саме цій темі він присвятив номер «Культури», який, хоч і був підготовлений у 1989-му, вийшов лише тепер — у новій історичній реальності, яка актуалізувала старі ідеї

Про першого польського короля та входження Польщі в європейську родину монархій — розмова з к.і.н. Томашем Боровським (Музей історії Польщі)

Про Папу Римського Франциска та його понтифікат — розмова з професором Хосе Луісом Орельєю (Університет CEU San Pablo)

Про анатомію та генеалогію Катинської брехні — розмова з професором Тадеушем Вольшою (Інститут національної пам'яті Польщі)

«Звідки приходимо, ким є та куди йдемо» — прем'єра документального фільму під такою назвою відбулась цими днями на каналі польського режисера Єжи Залевського. У фільмі йдеться про трагічну долю «матері Солідарності», українки за походженням, Анни Валентинович, яка загинула в Смоленській авіатрощі. Співавтором сценарію фільму став медіаексперт, голова Незалежної медіапрофспілки України Сергій Штурхецький. Світлана Мялик порозмовляла з ним про роботу над фільмом

Про значення і роль Папи-поляка в руйнуванні комуністичної системи та про його духовну спадщину: думки істориків, професора Хосе Луіса Орельї з мадридського Університету CEU San Pablo та професора Олег Турій з Українського католицького університету у Львові

Прометеївський рух був конспіративним через побоювання репресій з боку Росії. Й досі низка імен, прізвищ, чи паролів записані довгими послідовностями цифр, які сьогодні практично неможливо розшифрувати

У Варшавському університеті відбулася XXXII церемонія нагородження лауреатів престижної історичної премії журналу «Східний огляд» 

Про Омеляна Пріцака (1919-2006) та його шлях до історичної науки - розмова з Таїсією Сидорчук, керівницею Науково-дослідного центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака при Національному університеті «Києво-Могилянська академія»