Historia/Історія

Про спадщину Єжи Ґєдройця та кризу довкола його ідей в сьогоднішній Польщі — розмова з к.і.н. Малґожатою Птасінською (Інститут національної пам'яті Польщі) та професором Юрієм Шаповалом (НАН України).

Понад сто років Оссолінеум працював у Львові, а його історичні колекції після Другої світової війни опинилися по обидва боки польсько-українського кордону. Сьогодні ця розділена спадщина стає основою для спільних досліджень, цифрових проєктів і допомоги українським установам, які зберігають її частину під час війни.

Довкола книжки «Прагматичний візіонер. Оповідь про Юліуша Мєрошевського» — розмова з автором Мацєєм Лучаком (Інститут політичних досліджень ПАН).

Під час Міжнародної наукової конференції «Радянська Центральна Азія як тоталітарна лабораторія» в Інституті Пілецького у Варшаві професор Дмитро Легкий із Костанайського університету розповів про польсько-українсько-корейський контекст радянських депортацій до Казахстану. Розмовляла Сніжана Чернюк.

Посуха й неврожай стали лише частиною причин голоду в повоєнній Молдові. У 1946—1947 роках радянська влада продовжувала вилучати зерно та продовольство, залишаючи людей без засобів до виживання. Близько 200 тисяч людей стали жертвами трагедії, про яку десятиліттями мовчали. У Варшаві просто неба відкрили виставку, яка через документи, фотографії та свідчення очевидців повертає цю історію у публічний простір.

Про історію українців у лавах польської армії і їх боротьбу у вересні 1939 року — розмова з українським політологом Тарасом Мишляєвим, прадід якого загинув під час оборони Варшави від німецього Вермахту.

87 років тому розпочалася Друга світова війна — один із найбільших збройних конфліктів в історії людства. Вереснева кампанія розпочалася з нападу Німеччини на Польщу, яка оборонялася понад місяць.

Про Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, його передумови, закулісні обставини та історичне значення — розмова з професором Юрієм Шаповалом (НАН України).

Богдан Осадчук і Леопольд Унгер стали для паризької «Культури» різними, але взаємодоповнювальними голосами про Україну. Осадчук — її уважним літописцем, який фіксував становлення незалежної держави зсередини, Унгер — міжнародним оглядачем, який розглядав українські процеси в ширшому європейському контексті. Їхні тексти поєднали політичний аналіз із живою картиною українського суспільства і показали, чому незалежна Україна є ключовою для безпеки Польщі та Європи.

Сьогодні, 15 серпня, Польща відзначає День Війська Польського. У програмі Світлани Мялик «Розмова» — про військовий парад у Польщі за участю понад дев'ять тисяч військових і сотень одиниць техніки та дискусії про Україну.  

Станіслав Вінценз дивився на польсько-українське пограниччя передусім через людей, культуру і пам'ять. Народжений у Східній Галичині, він зробив Гуцульщину центром своєї творчості, зберіг у «На високій полонині» її багатомовний і багатокультурний світ, а згодом став одним із важливих співрозмовників Єжи Ґедройця. Для Вінценза діалог означав здатність чути іншого, приймати відмінність і шукати спільне — переконання, яке він зберіг навіть після втрати своєї Батьківщини.

Після ексгумації останків 55 жертв в Острівках та Волі Островецькій польська сторона очікує на продовження робіт у Гуті Пеняцькій та Углах, водночас українські й польські фахівці наголошують на важливості подальшої співпраці.

Про завершення етапу ексгумаційних робіт на території колишніх сіл Воля Островецька й Острівки у Волинській області — розмова з археологом Аліною Харламовою (керівниця української команди фахівців «Волинських старожитностей», яка там працювала спільно з польськими колегами).

Про вклад і роль Іспанії у війні американців за незалежність — розмова з професором Рафаелем Торресом Санчесом (Університет Наварри), автором академічного бестселлера «Полювання на конвой. Тріумф іспанського королівського флоту у війні за американську незалежність».

Уроки Варшавського повстання через 82 роки: чому в Польщі сьогодні говорять про єдність, самоорганізацію та готовність до нових загроз.

Поява антології «Розстріляне відродження» стала важливою подією для української еміграції. Майже тисяча сторінок текстів письменників, які у 1920-х роках повірили в можливість розвитку української культури в радянській Україні, стала свідченням масштабу цього покоління та його трагедії.

Польські фахівці під час першого етапу ексгумацій на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька виявили останки близько 49 осіб. Інститут національної пам'яті Польщі планує продовжити пошуки жертв Волинського злочину та очікує на подальші дозволи української сторони.

Саме Єжи Ґедройць ще задовго до падіння комунізму сформулював бачення відносин Польщі з її східними сусідами, яке згодом стало основою польської зовнішньої політики. До 120-річчя від дня його народження в Сенаті Польщі відкрили виставку «Єжи Ґедройць. Боротьба за Польщу», що розповідає не лише про його життя, а й про силу ідей, які залишаються актуальними й сьогодні.

Понад пів століття Єжи Ґедройць жив в еміграції, але саме звідти вплинув на те, якою стане Польща після падіння комунізму. Він переконував, що без незалежної України не буде безпечної Польщі, коли ця думка здавалася політичною фантазією.

У Волинській області тривають ексгумації жертв Волинської трагедії. Працівники Інституту національної пам'яті Польщі та Медичного університету у Вроцлаві працюють на території вже неіснуючого села Воля Островецька неподалік польсько-українського кордону. Пошуки тривають уже близько тижня.

Генрик Юзевський прагнув не полонізувати українців, які становили більшість населення Волині, а інтегрувати їх до польської держави, зберігши їхню мову, культуру та релігію. Ця політика викликала гостру критику з різних боків і зрештою зазнала поразки.

У Варшаві пройшла дискусія довкола книжки «Гри пам'яттю. Про історичну політику Польщі, України і Росії».

Сьогодні і Польщі, і Україні не вистачає політичної мудрості, яку уособлював Єжи Ґедройць. Сучасний польсько-український діалог потребує людей, здатних мислити ширше за націоналістичні наративи та керуватися насамперед стратегічними інтересами.

11 липня у Польщі вшановують Національний день пам'яті поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН та УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої. Цей день офіційно встановлено законом, ухваленим Сеймом минулого року, який замінив попередню постанову 2016 року. Якщо тоді йшлося про громадян Другої Речі Посполитої, то новий закон вшановує саме поляків, звузивши коло жертв за національною ознакою. Світлана Мялик у програмі «Розмова» поспілкувалась про історичне минуле з дипломатами, істориками та журналістами.

Про історію українських Праведників і милосердя посеред стихії кривавої ненависті – розмова з професором Мирославом Шумилом (Інститут національної пам'яті та Університет імені Марії Кюрі-Склодовської у Любліні).

Про результати досліджень трагедії в Єдвабному, роль польських і німецьких виконавців злочину, а також про сучасні суперечки навколо історичної пам'яті та спроб утвердити у суспільній свідомості викривлене зображення подій розповів Доктор Кшиштоф Персак із Інституту політичних досліджень ПАН, у розмові з журналістом Першого каналу Польського радіо Міхалом Вуйціком.

Про найкривавіший антиєврейський погром у повоєнній Європі — розмова з к.і.н. Пйотром Кендзьорою (Єврейський історичний інститут).

Станіслав Стемповський належав до небагатьох польських політиків свого часу, які вважали незалежну Україну не загрозою, а природним союзником Польщі. Він був єдиним польським міністром уряду УНР, підтримував Симона Петлюру, а пізніше став одним із наставників Єжи Ґедройця.

Про генеральний страйк робітників, який зумовив падіння сталінізму та став серйозною тріщиною у фундаменті комуністичної системи в Польщі — розмова з проф. Конрадом Бялецьким (ІНП і Університет імені Адама Міцкевича) і проф. Павелом Речеком  (ІНП і Університет імені Адама Міцкевича).

Про польсько-український історичний діалог, чим нині він наповнений та як варто будувати співпрацю між Варшавою і Києвом далі? Про це розповів директор Центру Мєрошевського Лукаш Адамський в програмі «Розмова» Світлани Мялик.

Про білогвардійську організацію «Національно-трудовий союз», її захоплення фашизмом, співпрацю з ІІІ Рейхом, подальшу еволюцію та спроби привласнити український Тризуб — розмова з професором Юрієм Шаповалом (НАН України).

Центр східноєвропейських досліджень Варшавського університету видав енциклопедичний довідник професорки Ірини Матяш «Спільні місця пам'яті України і Польщі. Офіційна і культурна дипломатія».

Про стан і перспективи пошуку та перепоховання жертв польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни і післявоєнного періоду — проф. Кшиштоф Шваґжик (віцеголова ІНП Польщі) та Святослав Шеремета    (відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій).

Період відносного миру, що настав після Холодної війни, завершився не лише для України, але також для цілої Європи, — вказує відомий український історик, ексдиректор Гарвардського українського наукового інституту, професор Сергій Плохій. Як зазначає історик в розмові із нашою люблінською кореспонденткою, війна в Україні — це більше ніж регіональний конфлікт. Від того, хто переможе, залежить не лише доля України, Росії чи Східної Європи. Наслідки будуть відчутні на світовому рівні.

Про спільну бойову акцію польського збройного підпілля ВіН та УПА — розмова з к.і.н. Маріушем Зайончковським (Інститут політичних досліджень ПАН) та к.і.н. Володимиром Вятровичем (ексголова УІНП). 

У польському Любліні відбулися заходи до 100-річчя загибелі головного отамана Армії УНР Симона Петлюри. Організатори наголошували на його ролі у боротьбі за українську державність та розвитку польсько-українського союзу.

Опозиціонер, співзасновник Комітету захисту робітників, радник «Солідарності» — він десятиліттями виступав проти комуністичної влади й водночас наполягав на діалозі. Народжений у Львові, Куронь також послідовно підтримував польсько-українське порозуміння та право України на незалежність. Сьогодні про його життя знову говорять завдяки виставці у Страсбурзі та двом новим фільмам, які невдовзі вийдуть на екрани.

Про анатомію перевороту у Польщі в травні 1926 року, внаслідок якого було встановлено санаційний режим на чолі з маршалом Юзефом Пілсудським — розмова з професором Анджеєм Хвальбою, автором книжки «Травень 1926. Переворот, якого мало не бути» (2026).

Ще до війни Ґедройць підтримував ідею української автономії у Східній Галичині й уважно стежив за становищем української меншини у Польщі. На сторінках «Бунту молодих» та «Політики» він публікував тексти авторів, які порушували складні польсько-українські питання

Про новий майданчик діалогу і контактів між польськими й українськими дослідниками та його суспільно-політичне значення — у фрагментах з церемонії відкриття заходу. 

У Польщі, у Баранові-Сандомєрському, завершився триденний Польсько-український конгрес істориків. Це найбільша зустріч дослідників із Польщі та України, які обговорили спільні сторінки історії та методологію досліджень історії Центрально-Східної Європи. Конгрес був приурочений до 120-ї річниці від дня народження та 50-ї річниці смерті Юліуша Мєрошевського.

Сьогодні ідеї Єжи Ґедройця про незалежну Україну та партнерство народів Східної Європи звучать майже очевидно. Але після війни вони здавалися політичною фантазією навіть багатьом польським емігрантам. Конференція у Варшаві, присвячена 80-річчю Літературного інституту, стала нагодою знову поговорити про людей «Культури», які вплинули на польське мислення значно сильніше, ніж могло здаватися.