Historia/Історія

Про Чорне море, його роль в історії та цивілізаційне значення Причорномор'я

Довкола книжки Ґжеґожа Кухарчика «Істерія і зневага. Антиполонізм у Веймарській республіці».

Про Халіну Конопацьку (1900-1989) — одну з найбільш видатних польок ХХ століття.

Про шляхтичів-«сарматів», козаків та історико-культурні уявлення в польському суспільстві про минувшину – фрагменти зустрічі й розмова з к.і.н. Йоанною Ожел (Лодзький університет), авторкою книжки «Ми, сармати».

Ґедройць вважав, що майбутня демократична Росія має прийняти суверенітет своїх сусідів. Тому порозуміння зі східними народами та діалог з російськими опозиційними середовищами розглядалися як дві сторони однієї стратегії

Про Міжнародний військовий трибунал над німецькими нацистами — розмова з професором Мареком Корнатом (Інститут політичних досліджень ПАН)

Про третій поділ Речі Посполитої Обох Народів — розмова з професором Річардом Баттервіком-Павліковським (Музей історії Польщі).

У черговому випуску програми «Розмова» говоримо про День Незалежності Польщі, який відзначається 11 листопада, та сучасне осмислення понять свобода та незалежність держави. Світлана Мялик поспілкувалась з польськими та українськими істориками та дослідниками.

Головною метою ініціативи, яку підтримує Національний інститут свободи, є підтримка громадських організацій та місцевих громад, що займаються діяльністю з метою збереження культурної та історичної спадщини польсько-українського прикордоння

Про одіссею генерал-хорунжого Павла Шандрука (1889-1979) - розмова з кандидатом історичних наук Андрієм Руккасом з Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 1952 році на сторінках паризької «Культури» з'явилася «Українська хроніка». З номера в номер її автор Богдан Осадчук укладав своєрідний літопис української присутності у світі, збираючи уривки новин, сигнали з еміграції, непрямі свідчення з Радянської України. Для самого часопису рубрика мала особливе значення, адже була частиною Ґедройцевої концепції «нової політики Сходу».

«Я налаштована оптимістично і вірю, що цей процес швидко розпочнеться», - очільниця Товариства польсько-українського примирення Кароліна Романовська у програмі «Тема дня» з ведучою Світланою Мялик прокоментувала перспективи пошукових робіт в Углах на Рівненщині.  

Після втрати доступу до російських і білоруських архівів після початку повномасштабної війни в Україні польські історики шукають нові джерела документів про долю поляків, депортованих до Азійського регіону під час радянських репресій

У Варшаві пройшла панельна дискусія експертів «Історична освіта в школах: у напрямку спільного польсько-українського підручника з історії»

Про законодавчу ініціативу президента РП Кароля Навроцького щодо пеналізації ОУН-УПА та прирівняння їх до гітлеризму і сталінізму — розмова з професорами Томашем Стриєком (ПАН) і Богданом Гудем (ЛНУ ім.І.Франка)

Єжи Ґедройць задовго до падіння Радянського Союзу сформулював просту, але пророчу думку: майбутнє Європи залежить від незалежності України. Редактор паризької «Культури» послідовно відстоював ідею, що лише вільні Україна, Литва й Білорусь можуть гарантувати Польщі безпеку та стабільність у регіоні.

У Варшаві історики й культурознавці дискутували про характер і національну суть культури давньої Речі Посполитої

Початки історії Польського радіо крізь призму його 100-літнього ювілею. 

Примусові переселення були частиною геноцидальної політики комуністичних режимів, а пам'ять про жертв не можна використовувати у політичних суперечках

Хоч Єжи Стемповський і народився у Кракові, але сформувався саме на українському Поділлі, звідки родом його родичі. Листи та нариси публіциста показують Україну як живий, багатовимірний світ людей, історій і природи, важливий для формування сучасного польсько-українського партнерства

Про совєтську агресію проти Польщі 17 вересня 1939 року і загрозу російської загрози сьогодні коментар професора Марека Корната (ПАН)

Єжи Ґєдройць (1906-2000) як perpetuum mobile польсько-українського діалогу та порозуміння - розмова з професором Славоміром Новіновським (директор Центру Єжи Ґєдройця при Лудзькому університеті)

Про Ханську Україну, козаків на землях Високої Порти, що сьогодні є півднем України та роль українського населення в їх освоєнні у кінці XVII-XVIII століттях — розмова з професором Петром Кралюком (Національний університет «Острозька академія»).

У братській могилі в Пужниках вдалося віднайти лише частину останків жертв, проте нині їх поховали в окремих домовинах. Над кожним хрестом згодом з'являться імена, встановлені завдяки ДНК-експертизам, які проводить Поморський медичний університет. Перші результати ідентифікації очікують наприкінці року

Як послідовник «прометеївського руху», Лободовський бачив у Польщі та Україні союзників у боротьбі проти російської гегемонії. Його публіцистика викривала стереотипи й упередження, пропонуючи натомість нове бачення польсько-українських відносин, заснованих на діалозі та взаємній повазі

Про військовослужбовців-українців в лавах польської армії і їх боротьбу під час німецької і совєтської агресії проти Польщі — розмова з к.і.н. Андрієм Руккасом (КНУ ім.Т.Шевченка)

Історик Андрій Руккас у програмі «Розмова» зі Світланою Мялик розповів про історичне значення однієї з найважливіших битв у європейській історії 20-го століття  — «Дива на Віслі», а також те, як історичні події впливають на нинішні взаємовідносини Польщі та України.

В Музеї історії Польщі у Варшаві виставка «Повстанська Річ Посполита. Інсурекція Костюшка та її традиції» — розмова з її кураторами професором Річардом Баттервіком-Павліковським й істориком військової справи Міхалом Бонком, а також звіт з її відкриття та кураторської екскурсії

День Війська Польського — це день, коли історія зустрічається з сучасністю від героїчних сторінок Варшавської битви 1920 року (яку ще називають «Диво на Віслі») до сучасних контингентів польських військ, які служать у різних куточках світу, підтримуючи мир і безпеку

Про ексгумаційну експедицію на території колишнього села Збоїща (тепер в межах Львова) з пошуку решток солдатів Війська Польського, які загинули у боях з Вермахтом - коментар Рафала Косьцянського (в.о. речника ІНПП)

2 серпня світ згадує одну з найбільш замовчуваних трагедій Другої світової війни — геноцид ромського народу. У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в нацистському концтаборі смерті Аушвіц-Біркенау було знищено майже три тисячі ромських жінок, дітей та чоловіків. Про пам'ятні заходи та події, які відбуваються в Україні та Польщі Світлана Мялик поговорила з організаторами, істориками та представниками ромських організацій  

Гасло цьогорічної кампанії відзначення річниці Варшавського повстання — «Поділіться пам'яттю, щоб вона не зникла». Це — слова, які сьогодні дуже багато говорять і про час, в якому ми живемо, і також про те, наскільки важливою справою є документування свідків історії

Люблін залишився його міфічною батьківщиною, але справжній вибір Юзеф Лободовський зробив на користь України. Побачивши на власні очі Голодомор, він остаточно порвав із комуністичною ідеологією. І назавжди залишився адвокатом української справи в польській еміграційній публіцистиці XX століття

Як Варшаві та Києву варто будувати партнерський діалог під час повномасштабної війни Росії проти України, але водночас з урахуванням інтересів обох країн? Про це, зокрема, йшлося на нещодавніх Майстернях польсько-українського примирення на Волині. Участь у заходах взяв доктор історії та політичний аналітик, заступник директора Центру діалогу імені Юліуша Мєрошевського Лукаш Адамський, якого Світлана Мялик запросила до розмови.

У столиці Литви — Вільнюсі — сьогодні можна побачити багато українських стягів, почути українську мову. Очевидно це все — контекст воєнного часу, у якому живемо. Але українські сліди у Вільнюсі мають свою значно довшу історію. Серед них — діяльність василіянського монашого ордена у Литві та української греко-католицької церкви, а це понад 500-літня історія

Про поняття «Мала Русь», «Малоросія» і «Україна», їх еволюцію та місце у польсько-українському діалозі в 1831—1918 роках — з виступу істориків Лукаша Адамського та Василя Кононенка

Нещодавно в Україні, на Волині, відбулись Майстерні польсько-українського примирення. Окрім історичних тем, обговорювався сучасний стан польсько-українських відносин. В заходах взяла участь Світлана Мялик, яка поспілкувалась з іншими учасниками заходу – польськими та українськими істориками, експертами та журналістами.

Про ексгумаційну експедицію на терені колишнього села Пужники, яке стало об'єктом нападу УПА у лютому 1945 року — розмова з членами польсько-української команди спеціалістів

Про поняття «креси», «етнографічні землі» та «соборність» в українській думці другої половини ХІХ — початку ХХ століть дізнаємося з виступу к.і.н. Марека Войнара (ПАН)

ГУЛАГ, який описав Ґустав Герлінґ-Ґрудзінський, був простором, де не діяли звичні уявлення про добро і зло. Хоча, цей досвід сформував у ньому не озлоблення, а ясне розуміння меж, які не можна переходити. Усе життя він залишався вірним цій межі, і в літературі, і в публіцистиці. І навіть у полеміці з Ґедройцем та «Культурою».

Ліквідація і зруйнування Запорозької Січі у 1775 році в історії та міфі — розмова з професором Петром Кралюком (Національний університет «Острозька академія»)