Historia/Історія

У Варшавському університеті пройшла дискусія «Чи поляки та українці потребують спільного підручника з історії?»

Цьогорічним лауреатом престижної нагороди Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету став історик Андрій Руккас (КНУ) — фахівець з військової історії України та Польщі першої половини ХХ століття

«Хіба це свобода?» — запитував Владислав Бартошевський у листівці підпілля після Ялтинської конференції. У 1945 році поляки опинилися перед вибором: залишитися під владою комуністів чи емігрувати на Захід і просувати ідею вільної Польщі у вигнанні?

Про Начальника відродженої польської держави маршала Юзефа Пілсудського та його політичну думку і практику щодо українського питання — розмова з професором Богданом Гудем (ЛНУ)

Польська секція Радіо Вільна Європа мовила попри глушилки. Після запровадження воєнного стану в Польщі у 1981 році, до редакції почали приходити нові діячі, які емігрували з Польщі. Це змінювало ДНК радіостанції

На чолі обох інституцій стояли двоє великих поляків, великих патріотів, цілковито відданих своїй справі. Кожен із них відповідав за власну ділянку цього фронту психологічної війни за «залізною завісою»

Про Другу світову війну та її невивчені уроки — розмова з професором історії Юрієм Шаповалом (НАНУ)

Яким країнам варто дякувати за перемогу над нацизмом у Другій світовій війні, та яким є внесок України і Польщі в перемогу. Про це у програмі «Розмова» розповів ексдиректор Польського інституту у Києві Роберт Чижевський

Про виставку «1025. Народження Королівства» та історичні взаємини давньої Польщі з Руссю — розмова з к.і.н. Томашем Боровським (Музей історії Польщі)

Для Єжи Ґедройця польсько-литовські відносини були одним із ключових питань майбутнього регіону. Саме цій темі він присвятив номер «Культури», який, хоч і був підготовлений у 1989-му, вийшов лише тепер — у новій історичній реальності, яка актуалізувала старі ідеї

Про першого польського короля та входження Польщі в європейську родину монархій — розмова з к.і.н. Томашем Боровським (Музей історії Польщі)

Про Папу Римського Франциска та його понтифікат — розмова з професором Хосе Луісом Орельєю (Університет CEU San Pablo)

Про анатомію та генеалогію Катинської брехні — розмова з професором Тадеушем Вольшою (Інститут національної пам'яті Польщі)

«Звідки приходимо, ким є та куди йдемо» — прем'єра документального фільму під такою назвою відбулась цими днями на каналі польського режисера Єжи Залевського. У фільмі йдеться про трагічну долю «матері Солідарності», українки за походженням, Анни Валентинович, яка загинула в Смоленській авіатрощі. Співавтором сценарію фільму став медіаексперт, голова Незалежної медіапрофспілки України Сергій Штурхецький. Світлана Мялик порозмовляла з ним про роботу над фільмом

Про значення і роль Папи-поляка в руйнуванні комуністичної системи та про його духовну спадщину: думки істориків, професора Хосе Луіса Орельї з мадридського Університету CEU San Pablo та професора Олег Турій з Українського католицького університету у Львові

Прометеївський рух був конспіративним через побоювання репресій з боку Росії. Й досі низка імен, прізвищ, чи паролів записані довгими послідовностями цифр, які сьогодні практично неможливо розшифрувати

У Варшавському університеті відбулася XXXII церемонія нагородження лауреатів престижної історичної премії журналу «Східний огляд» 

Про Омеляна Пріцака (1919-2006) та його шлях до історичної науки - розмова з Таїсією Сидорчук, керівницею Науково-дослідного центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака при Національному університеті «Києво-Могилянська академія»

Розмова Назара Олійника з Анастасією Василівною Гулей (1925) — свідком і жертвою двох найбільш смертоносних тоталітаризмів ХХ століття, яка пережила Голодомор й німецькі концтабори Аушвіц і Берґен-Бельзен

Українському питанню Єжи Ґедройць присвятив понад пів століття. Найповніше воно було розкрите у листуванні з Юзефом Лободовським

Про ключову баталію Італійських війн, в якій було знищено важку французьку кінноту і цвіт аристократії, а сам король вперше за довгі століття потрапив у полон, — розмова Назара Олійника з професором Пйотром Тафіловським (Варшавський університет), автором монографії «Від Форново до Като-Камбрезі. Історія Італійських воєн (1494—1559)», а також із к.і.н. Едуардо де Месою (CEU San Pablo)

Чеслав Окіньчиц, який називає себе гордим поляком, а також лояльним громадянином Литви, є одним із тих, хто підписав Акт про відновлення Литовської держави 11 березня 1990 року

Будь-яка діяльність, яка порушує українське питання, у ті часи була політичною акцією

Будь-яка діяльність, яка порушує українське питання, у ті часи була політичною акцією

Засновник і президент Осередку КАРТА Збіґнєв Ґлюза переконаний, що лише взаємопідтримка країн Східної Європи і колективний опір Кремлю можуть гарантувати безпеку та мир

Ялтинська конференція, її вплив на повоєнну долю Польщі та Європи, а також тривожні історичні паралелі для України: розмова Назара Олійника з професором історії Мареком Корнатом (ПАН)

Історія російсько-українських відносин — це довга історія панування, асиметрії та жорстокого нав'язування волі сильнішого

Історія білоруської дівчинки, яка вижила в пеклі Аушвіцу, і знайшла другу сім'ю в Україні, яка стала для неї другою домівкою і Батьківщиною

У 1947 році «Видавничий інститут» польської армії, з якого постав Літературний інститут, під керівництвом Єжи Ґєдройця переноситься з Риму до Парижу. Причинами для цього, серед іншого, були складна повоєнна економічна ситуація в Італії, а також політична невизначеність. Тривалий час видавці живуть у складних умовах, але відчувають свою місію

Про проблему зваженого погляду на польсько-український конфлікт першої половини ХХ століття крізь призму суперечливого ІІ комюніке польських та українських істориків — розмова Назара Олійника з істориками: професором Ярославом Грицаком (УКУ), професором Рафалом Внуком (директор Музею Другої світової війни у Ґданську) та професором Богданом Гудем (ЛНУ ім.І.Франка)

31 жовтня 1944 року 733 дитини та 105 польських опікунів прибули до порту Веллінгтон, а потім до містечка Пахіатуа в Новій Зеландії, де після років поневірянь знайшли притулок у спеціально підготовленому таборі-поселенні для біженців. На виставці, що відкривалася у Музеї Азії і Тихого океану у Варшаві, представлені десятки архівних фотографій, що документують долю польських дітей, біженців з Радянського Союзу, які знайшли притулок у далекій країні

Наприкінці Другої світової, коли вже було відомо про рішення в Ялті і про те, що Польща потрапила під вплив Сталіна, повертатися додому було небезпечно. Це підштовхнуло Єжи Ґєдройця до думки, що необхідно продовжувати «боротьбу словом» на Заході

Найбільша заслуга Єжи Ґєдройця у тому, що він умів слухати більш компетентних у певних галузях, чи питаннях людей. Завдяки цьому світ побачила найбільша в еміграції антологія української літератури і поезії «Розстріляне відродження»

Польська публіцистка і фахівчиня із польсько-українських відносин Боґуміла Бердиховська: «Єжи Ґєдройць збирає навколо себе ядро однодумців, які у подібний спосіб готові були дивитися на політичну ситуацію після Другої світової війни»

Про німецький нацистський концтабір Аушвіц-Біркінау у свідченнях вцілілих і в розмові Назара Олійника з к.і.н. Пьотром Кєндзьорою (Єврейський історичний інститут у Варшаві)

Розмова Назара Олійника з  істориками, професором Ярославом Грицаком (УКУ), професором Богданом Гудем (ЛНУ ім. І.Франка) і професором Рафалом Внуком (директором Музею ІІ світової війни у Ґданську) про Волинську трагедію і проблему ексгумацій

Про життя і смерть священномученика Єжи Попєлушка (1947—1984) — розмова Назара Олійника з професором історії Павлом Скібінським (Варшавський університет)

На ХХХІІ Ярмарку історичної книги у Варшаві представили нову книжку відомого американіста Збіґнєва Лєвіцького «Історія Сполучених Штатів Америки 1607-2024. Від поселення до великої держави». На заході побував Назар Олійник

У Варшаві відбулася презентація книги Кіммо Рентоли «Фінляндія проти Сталіна. Від Зимової війни до Холодної війни 1939-1950». На заході побував Назар Олійник

Про проблему ексгумації жертв Волинської різанини та можливі шляхи її вирішення- розмова Назара Олійника з Кароліною Романовською (голова Об'єднання польсько-українського поєднання) та професор історії Богдан Гудь (Львівський національний університет ім.І.Франка).

У неділю, 17 листопада, в Чехії відзначають річницю Оксамитової революції. Там пройшли патріотичні святкування, хепенінги, виставки та концерти. Рівно 35 років тому чехословацька влада жорстоко придушила антикомуністичну демонстрацію. Після цього протести охопили вже всю країну, що призвело до змін у політичній системі

Про винайдення традиції, суперечливі початки і важливість національного дня Польщі для польського суспільства сьогодні — розмова Назара Олійника з професором Мацєєм Ґурним (Варшавський університет)