DTF Magazine

Що таке український танець? А народний? І чи зберіг хтось автентичну танцювальну традицію? Чи маємо ми власну школу балету та коли в Україну прийшов сучасний танець? На ці питання відповідає хореографка і дослідниця танцю Світлана Олексюк. Ви слухаєте четвертий епізод спеціального подкаст-проєкту DTF Magazine для МОТ. ▫️Що таке MOТ?«Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don't Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців (з 17 лютого до 14 травня) відбуватиметься виставка за участі 28 художників з 10 країн та серія спеціальних подій. У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії. Докладніше — в нашому спецпроєкті donttakefake.com/don-t-take-fake-…edstavlyaye-mot/

«Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, мабуть, досі залишаються ключовим фільмом доби українського поетичиного кіно. Стрічка відкрила світу актора Івана Миколайчука та оператора Юрія Іллєнка, які згодом продовжили традицію метафоричності та образності у своїх режисерських роботах. Фільми цієї течії були відповіддю радянському реалізму під час «хрущовської відлиги» в 1960-х. Радянська цензура стала й основною причиною заборони показів художніх фільмів з яскраво вираженою алегоричністю. Засобами поетичного кіно режисери критикували режим, показували традиції та звичаї українського народу, а також винаходили свою кіномову, яка була нашою «Новою французькою хвилею». Що ж такого феноменального створили представники поетичного кіно? Чому в епоху гласності 1990-х не вдалося відтворити цю течію? Чи можуть тогочасні фільми бути аполітичними і, зрештою, які стрічки варто подивитися, щоб краще зрозуміти ту добу? Шукаємо відповіді у цьому епізоді спеціального подкаст-проєкту DTF Magazine для артпроєкту МОТ («Модуль тимчасовості») разом з режисеркою і сценаристкою Марисею Нікітюк («Коли падають дерева») та кінодослідником і режисером Стасом Битюцьким («Нетерпимість»). ▫️Що таке MOТ?«Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don't Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців (з 17 лютого до 14 травня) відбуватиметься виставка за участі 28 художників з 10 країн та серія спеціальних подій. У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії. Докладніше — в нашому спецпроєкті donttakefake.com/don-t-take-fake-…edstavlyaye-mot/

Як сталося, що здебільшого митці, котрі ніби-то очолювали російський авангард 1914-1922 років, насправді були українцями? І чому світові музеї та дослідники мистецтва ніколи не звертали на це увагу? А головне — навіщо Росія так активно присвоювала собі українських художників, хоча їй навряд чи бракувало своїх? Про це у новому епізоді спеціального подкаст-проєкту DTF Magazine для МОТ запитуємо історикиню мистецтва та журналістку Оксану Семенік. Вона активно займається деколонізацією і зокрема веде у Твіттері англомовний канал Ukrainian Art History, де знайомить з українськими художниками та художницями. Завдяки її, наприклад, музей Метрополітен у Нью-Йорку визнав Іллю Рєпіна та Архипа Куїнджі українськими, а також перейменував картину Едґара Деґа «Російські танцівниці» на «Танцівниць в українському вбранні». ▫️Що таке MOТ?«Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don't Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців (з 17 лютого до 14 травня) відбуватиметься виставка за участі 28 художників з 10 країн та серія спеціальних подій. У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії. Докладніше — в нашому спецпроєкті donttakefake.com/don-t-take-fake-…edstavlyaye-mot/

Український орнамент, вишиванка та етніка знову в тренді. І це породжує як героїв, так і антигероїв. Де межа між популяризацією культурної спадщини, осучасненням і переосмисленням традиційного, а де нерозуміння контексту, спекуляція і знищення? Як Олена Пчілка популяризувала вишиванки? Де шукати інформацію про етноодяг і його особливості? Яка різниця між вишиванкою та вишиваною сорочкою? Чому варто робити копію власної старовинної сорочки? Чи несе сучасна вишивка цінність? Що варто знати і робити, якщо ти дизайнер чи бренд і хочеш випустити речі з орнаментом чи вишивкою? Говоримо про етичний аспект використання етноодягу в новому епізоду нашого подкасту, присвяченого феноменам української культури. Гостя цього випуску — Ярина Сізик, фольклористка, учасниця гурту «Щука-риба», авторка етнографічного телеграм-каналу «Етнографічні історії Сізо Сізенко». ▫️Що таке MOТ?«Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don't Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців (з 17 лютого до 14 травня) відбуватиметься виставка за участі 28 художників з 10 країн та серія спеціальних подій. У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії. Докладніше — в нашому спецпроєкті donttakefake.com/don-t-take-fake-…edstavlyaye-mot/.

Микола Лисенко — людина, яка заклала фундамент української академічної музики — навчався в одному із провідних музичних вишів свого часу — консерваторії Лейпцига. Там композитор вів щоденник, у якому ретельно занотовував освітній процес, щоб згодом імплементувати його в Україні. Лисенко відмовлявся від регулярних запрошень ставити опери в імперському театрі у Петербурзі, свідомо відрізаючи себе від великих грошей та більшої слави. Бо був зайнятий, як кажуть, активною громадською діяльністю у Києві й поза його межами — створював і курував музичні гуртки й події, підтримував і навчав молодь. І зрештою 1904 року відкрив першу в Україні національну Музично-драматичну школу. Та хто і що було до Лисенка? Що зробили його учні для подальшого становлення української академічної музики? І як велося українським композиторам за радянських часів? Про це, а також про те, чим сильна та приваблива українська академічна музика, хто її ключові герої та хто за нею стоїть зараз, і чому один із головних вишів країни не може носити імʼя Петра Чайковського, говоримо в третьому епізоді нового подкаст-проєкту DTF Magazine. Гості подкасту — Анна Гадецька, співзасновниця й програмна директорка Open Opera Ukraine, а також Стас Невмержицький, головний редактор «Радіо Ісландія», першого українського онлайн-радіо класичної музики. ▫️Що таке MOТ?«Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don't Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців (з 17 лютого до 14 травня) відбуватиметься виставка за участі 28 художників з 10 країн та серія спеціальних подій. У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії. Докладніше — в нашому спецпроєкті donttakefake.com/don-t-take-fake-…edstavlyaye-mot/

В Україні досі немає музею сучасного мистецтва. Так, існує ряд якісних приватних ініціатив, які, втім, не можуть замінити повноцінну державну інституцію. Ні за обсягами колекції, ні за рівнем досліджень та архівів, ні за формою власності, бо зрештою належать приватним власникам, тоді як державний — усім громадянам країни. Чому в Україні не склалось з музеєм сучасного мистецтва, хоча на певних етапах були і політична воля, і гроші? Про це говоримо у новому епізоді спеціального подкаст-проєкту DTF Magazine для МОТ з головою правління ГО «Музей сучасного мистецтва» Ольгою Балашовою. Вона також розповідає, чим має займатися будь-який музей, чому нам не варто брати готові схеми роботи центрів сучасного мистецтва інших країн, яке мистецтво зрештою вважати сучасним та чому культура лишається на часі навіть у ті періоди, коли здається, що зараз не до неї. ▫️Що таке MOТ?«Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don't Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців (з 17 лютого до 14 травня) відбуватиметься виставка за участі 28 художників з 10 країн та серія спеціальних подій. У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії. Докладніше — в нашому спецпроєкті donttakefake.com/don-t-take-fake-…edstavlyaye-mot/

Українська анімація існує майже сторіччя. Перший анімований фільм, лялькову «Казку про солом'яного бичка», на Одеській фабриці Всеукраїнського фотокіноуправління створив художник-аніматор В'ячеслав Левандовський. Фільм вважається втраченим, від нього лишилися тільки деякі кадри. Але, за свідченнями сучасників, це скоріше був не звичний нам мультфільм, а мистецький вислів, що дуже пасувало періоду українського авангарду, який у 1920-х перебував на піку. Далі, через чималу вартість і нешвидкий процес виробництва, анімація в Україні за рідкісними винятками у формі ідеологічних короткометражок, наприклад про будівництво Дніпрогесу, стала на паузу, щоб знову нагадати про себе в період так званої «хрущовської відлиги» в 1960-х і одразу ж мультфільмами, сюжети яких зверталися до українськогофольклору. Згодом відбулося чергове закручування гайок і цензури. Але українська анімація не зупиняла роботи, творячи нові техніки, стилі й сюжети, завдяки чому радянський період лишив по собі чималий спадок самобутніх мультиплікаційних стрічок, які мають чим здивувати глядачів і сьогодні. У другому епізоді спеціальної серії подкастів DTF Magazine у межах артпроєкту МОТ («Модуль тимчасовості») вивчаємо феномен української анімації. Допомагають нам у цьому провідна кінознавиця Довженко-Центру Альона Пензій і кінознавець, керівник кіноархіву Довженко-Центру Олександр Телюк.

У квітні 1979 року загинув композитор Володимир Івасюк — так трагічно завершилось десятиріччя, яке називають золотою епохою української популярної музики. Після цієї втрати українська естрадна музика поступово згасла. Лише ближче до кінця 1980-х у Києві та Львові виникають рок-гурти та починається час експериментів. Таким чином, через 10 років після загибелі Івасюка, українська музика збирає сили, щоб гучно заявити про себе на фестивалі «Червона рута» у Чернівцях. Там, на одній сцені, цілком органічно уживалися бунтарські композиції Сестрички Віки, цілком прозахідний поп Ірини Білик, львівський артрок, київські «Кому Вниз», «Воплі Відоплясова» та багато інших. Ця хвиля української, а головне україномовної, музики не втратила сили й після здобуття незалежності у 1991 році. Це були часи, коли музиканти робили те, що подобалося їм, не озираючись на російський ринок, а в жанр «популярна» вписувалася ледь не вся музика, що її створювали в Україні — від андеграунду до попу. Що визначало українську популярну музику у 1980-ті та 1990-ті, коли й чому там стався різка переорієнтація на російський ринок та як ця епоха впливає (та чи впливає) на сьогодення? Про це говоримо у першому епізоді спеціальної серії подкастів DTF Magazine, яку ми записуємо у межах проєкту МОТ («Модуль тимчасовості»). Разом з нами у цій темі розбиралися музичний критик, автор телеграм-каналу «Плай» Філ Пухарєв та музичний оглядач, головний редактор медіа про нову українську культуру LiRoom Алекс Бондаренко.

Герої другого епізоду «Відбудови» дають можливість висказатись дітям, що побачили війну на власні очі. І все це за дпомогою максимально простого інструменту — разової плівкової камери. Behind Blue Eyes — проєкт маркетологів Дмитра Зубкова та Артема Скороходько. Під час волонтерства вони познайомилися з дітьми з деокупованого села Лукашівка на Чернігівщині, які тижнями знаходилися в підвалах. В одній з таких поїздок хлопці роздали дітям одноразові плівкові фотоапарати та запропонували протягом тижня знімати своє життя, а після — написати вішлісти. На проявлених дитячих знімках — портрети батьків і друзів, фото квітів, ракет, техніки, а також зруйнованих будинків, подвір'їв та церкви. В результаті вийшов арт-проєкт про сприйняття війни дітьми, а кожен з учасників отримав винагороду — усе, про що просив у вішлістах. Ведучий подкасту Антон Полєсков говорить з командою Behind Blue Eyes не лише про його історію, а й про те, що Скороходько і Зубков побачили та зрозуміли завдяки спілкування з героями проєкту. А також про те, як вони планують масштабувати цю історію далі та чому не продавали фотографії дітей за донати.

DTF Magazine розпочинає нову серію подкастів «Відбудова». Тут ми розповідатимемо історії засновників київських брендів, магазинів, кав'ярень, а також артистів, які після початку великої війни частину свого життя присвятили волонтерству. Епізод перший • Після відходу російських військ з півночі України, частина волонтерів з Києва почала їздити в Чернігівську область і побачила стан місцевих сел. Деякі будівлі без дахів, деякі знищені вщент, більшість — без вікон. На відновлення цих будинків у місцевих немає грошей та і вільних рук. Співзасновник київських кав'ярень «КАШТАН» і «ЛИПА» Кирило Богдан разом з друзями на початку війни допомагали їжею в Києві, а останні місяці щотижня їздять в декілька сіл Чернігівщини, щоб відбудувати місцеві хатини і навіть школи. Ведучий подкасту Антон Полєсков говорить з Кирилом, а також Ромою Бондарем і Варею Лущик з його команди про те, як волонтерство стало значною частиною їхнього життя, з чим вони зіштовхуються у своїй роботі та на що збирають кошти саме зараз. ☝

DTF Magazine й офіційний всесвітній спонсор Олімпійських ігор Visa записали спеціальну серію подкастів про вуличні культури, які стали новими олімпійськими дисциплінами. Цей епізод присвячено BMX. Ведучий Gera Gerc говорить із двома героями, які розвивають скейтбординг в Україні. Це Андрій Устінович і Василь Лук'яненко. Більше наших спільних подкастів з Visa — у розділі "Подкасти" на donttakefake.com

Ведуча Аня Білоус зустрілася у Києві із засновником інді-видавництва «Вавилонська бібліотека» Романом Малиновським, щоб поговорити про актуальність паперових книжок, особливості роботи малого видавництва і те як, працюючи із Франківська, можна зацікавити всю Україну. Герой подкасту Роман Малиновський — засновник проєкту «Вавилонська бібліотека», яка перекладає та видає книги «високої полиці», а також класичні твори, що ніколи не видавалися українською. «Вавилонська бібліотека» видає близько 20 книжок щороку. Аня Білоус спробує з'ясувати мало це чи достатньо. А також говорить про те, навіщо витрачатися на нові переклади «Бійні №5» Курта Воннегута і «Пастки-22» Джозефа Геллера, хоча ці книжки вже мали українську адаптацію. Також Аня з Романом обговорять скільки ж зрештою має коштувати книжка і наскільки вдячна справа займатися видавничим бізнесом в Україні. Також з цього випуску ви дізнаєтесь: — Як працювати видавництву, коли нікого з команди немає у Івано-Франківську? — Для чого класичним книжкам сучасні обкладинки? — Навіщо Малиновський заснував ще одне видавництво «Цивілізація»? — Що для нього означала публікація власної книжки? — І чому паперові видання ніколи не зникнуть?

DTF Magazine й офіційний всесвітній спонсор Олімпійських ігор Visa записали спеціальну серію подкастів про вуличні культури, які стали новими олімпійськими дисциплінами. Другий епізод присвячено скейтбордингу. Ведучий Gera Gerc говорить із двома героями, які розвивають скейтбординг в Україні. Це Максим «Булка» Карпенко та Максим Білоус. Більше наших спільних подкастів з Visa — у розділі "Подкасти" на donttakefake.com

Ресторан «Поплавок», Мерефо-Херсонський міст і легендарний готель «Парус» — одні з головних архітектурних об'єктів Дніпра. Нині місто стикається з тими ж проблемами, що й решта населених пунктів України: цар-балкони, забудова й брак велодоріжок. Але водночас у місті зводять нові будівлі, інколи ніби наслідуючи чиказьку, нью-йоркську й іншу архітектуру. За підтримки інноваційного партнера міського життя Visa ведуча подкасту Аня Білоус дізнавалася в архітектора Максима Гольдіна й урбаніста Руслана Ширінова, як розвивається Дніпро з погляду архітектури й що його вирізняє Герої подкасту: ◼︎ Максим Гольдін архітектор та автор дизайн-коду Дніпра ◼︎ Руслан Ширінов урбаніст, засновник спільноти Urban Dnipro З випуску ви також дізнаєтесь: — Що туристичного можна знайти у Дніпрі? — Що таке дизайн-код міста і скільки знадобилося часу для його реалізації? — Як у Дніпрі борються за культурну спадщину? — Що треба для комфорту містян? — Як Революція Гідності стала поштовхом для архітектурних змін? — Від кого залежить сучасне обличчя міста?

Харківська школа фотографії — одне з ключових явищ в історії української фотографії, а її представники Борис Михайлов і Сергій Братков — чи не найвідоміші та найавторитетніші фотографи з України на міжнародній арені. Тому під час подкаст-експедиції до Харкова ми спільно з інноваційним партнером міського життя Visa присвятили цьому феномену окремий епізод. Гостею подкасту стала Мистецтвознавиця та кураторка Музею Харківської школи фотографії Олександра Осадча Докладніше: ведуча Аня Білоус та Олександра Осадча розбираються, в чому особливість Харківської школи, чому Центр Жоржа Помпіду в Парижі цікавиться представниками ХШФ більше, ніж жителі Харкова, та як вона вплинула (і чи вплинула) на українську та світову фотографію. Також вони торкаються незручних тем фотодокументування мізогінії, низових історій людей й естетизації маргінальних верств.

У новому епізоді про Івано-Франківськ спільно з інноваційним партнером міського життя Visa говоримо з представницями місцевої міської лабораторії МetaLab. Ведуча Аня Білоус дізнається, які експерименти йдуть на користь місту, як підвищити конкурентоспроможність малих та середніх міст в Україні і чому варто переконувати містян, що вони можуть будь-що Героїні подкасту: Анна Пашинська, співзасновниця та кураторка міської лабораторії МetaLab та урбаністичного фестивалю «Сеанс міського сканування» Мар'яна Баран, проєктна менеджерка МetaLab Анна та Мар'яна розповідають, навіщо будь-якому місту потрібна міська лабораторія й чому варто бути готовими до того, що це довгострокова історія. Які послуги надає МetaLab і як йому вдалося привернути увагу міськради і вийти за межі Франківська. І що приводить у це місто людей з Відня, Берліна й Києва.

«Професійний данкер — це міфічна істота». Miller й Smoove про український стритбол і данки DTF Magazine й офіційний всесвітній спонсор Олімпійських ігор Visa записали спеціальну серію подкастів про вуличні культури, які стали новими олімпійськими дисциплінами. Перший випуск присвячено стритболу, данкам і фристайлу. Ведучий Gera Gerc говорить із провідними світовими данкерами з України Вадимом Miller Піддубченко й Дімою Smoove Кривенко про ком'юніті й культуру, що оточує ці види спорту. Також у подкасті: — Чим «трушний» стритбол відрізняється від професійного? — Яка вона, українська школа данку, та що в її основі? Та як розвивається український стритбол? — Чи можна українських атлетів охарактеризувати відомим висловом «з вулиць на Олімпіаду»? — Чому у 2021 році на Іграх в Токіо не виступали українські данкери? — Яке місце посідають дівчата в українській та світовій данк-культурі? — Що (чи хто) впливає на відбір команд до Олімпіади? — На кого з українських данкерів-новачків слід звернути увагу? — З чого складається формула чемпіона? Більше інших подкастів від DTF Magazine та Visa слухайте тут — donttakefake.com/podkasty/

Чим живе електронна сцена Дніпра? Про це говоримо із співзасновником найвідомішої формації та клубу міста Module Євгеном Гончаровим, а також засновницею нової, але активної промо-групи Ardor Кристиною Гаузер. Ведуча Аня Білоус записує цей епізод в останній день роботи Module, що тепер вимушений шукати нове місце. Євген Гончаров пояснює причини переїзду та розповідає про майбутнє проєкту, а Кристина Гаузер, яка в червні провела першу вечірку Ardor, анонсує відкриття нової локації, де відбуватимуться як вечірки, так і серії інших івентів, пов'язаних з електронною музикою. Тож що чекати від Module і нового простору Ardor? З чого почалась історія обох проєктів? Що їх раз по раз мотивує робити вечірки на 300—400 осіб у місті, де живе близько мільйона людей?Чому Module називає себе ​​«митцівнею», а Ardor — це не просто рейв чи серія вечірок?Що переважно грає на вечірках у Дніпрі? Чому молодь їде з міста і який вихід бачать у Module та Ardor? І яких дніпровських електронних продюсерів варто обов'язково послухати?

Івано-Франківськ створює враження комфортного міста зі зручною інфраструктурою та мінімумом декоративності. Найвищу будівлю міста — Ратушу — зводили чотири рази, що багато говорить про наполегливість його жителів, а відсутність засилля банерної реклами стало успішною ініцативою франківських підприємців. Разом з інноваційним партнером міського життя Visa ведуча подкасту Аня Білоус розпитує архітектора Андрія Назаренка та засновницю ініцативи «Франківськ, який треба берегти», як місту вдається зберігати своє унікальне обличчя Також в епізоді. За чим перш за все приїздять туристи Івано-Франківськ? Як можна змінити ставлення жителів до свого міста, щоб вони почали його поважати та любити? Навіщо чотири рази перебудовували Ратушу? Чому банерна реклама та пластикові балкони не заполонили простір Франківська, а жителі так активно реставрують старі двері, замість того, щоб встановити купити нові? Та що варто побачити у місті?

Це традиційна рубрика подкасту «Міста і люди» про електронну сцену у містах України. Разом з інноваційним партнером міського життя Visa наша мобільна студія дісталась до Івано-Франківська. Говоримо з представниками двох ключових формацій міста — Олесем Зазуліним(Detali) та Романом Хом‘яком (Vtixa). Ведуча Аня Білоус з'ясовує у героїв, як їм вдається робити в Івано-Франківську масштабні івенти та фестиваля, на які з'їжджаються з усієї країни. Чому в місті досі немає клубу та як його появі заважає урбанізація? Чому франківці спробували та вирішили не продовжувати робити квір-івенти? Що таке формації третього покоління? Наскільки важно привезти у Франик іноземних артистів з іменем? Та у чому заслуга драм-н-бейсу?

Олег Дроздов — зірка української архітектури. Його проєкти люблять і ненавидять. Особливо це показав скандальний театр на Подолі. Дроздов живе і працює в Харкові — місті, яке можна порівняти з урбаністичним вінегретом, але якому, однак, вдалося зберегти цілком впізнаване обличчя. Також він заснував Харківську школу архітектури, яку називає одним зі своїх найважливіших проєктів. Як в одному місті співіснує архітектура модернізму, перший хмарочос України, десятки, якщо не сотні, вишів та сучасні пластикові МАФи? Хто насправді сформував його архітектурний вигляд? З чим пощастило Харкову та чому його називають містом конструктивізму? Про це й не тільки говоримо з Олегом Дроздовим.

Услід за Львовом та Одесою, мобільна подкаст-студія DTF Magazine за підтримки інноваційного партнера міського життя Visa, приїхала до Харкова. Перший харківський епізод — наша традиційна рубрика про електронну сцену в регіонах, гостями якої стали представники двох головних клубів міста — Ольга Удовенко з Kultura Zvuka та Ігор Транько з «Живота».

Для одних Одеса — це «бандитське місто», для інших — «місто гумору», а для когось — «легке й ненав'язливе» місце відпочинку. Але що про це думають місцеві? У цьому епізоді Аня й журналіст Міша Штекель говорять про найпопулярніші міфи Одеси. Вони розбираються, які з них дратують місцевих, чому питання сучасної ідентичності міста — це «сумна тема», чим загрожує стара міфологія та в чому відмінність сучасних одеситів. А ще Міша пояснює, чому йому складно знайомити друзів з містом і як один з найпопулярніших стереотипів вплинув на нього самого.

У цьому епізоді нашого спільного з Visa подкаст-проєкту «Міста та люди» ведуча Аня Білоус та гостя Ніка Лозовська розберуть феномен локальної кухні, без яких продуктів та страв її неможливо уявити. Ніка подорожує різними країнами та втілює своє гастрономічне бачення у ресторані Dizyngoff. У меню — страви різних (в тому числі і одеської) кухонь світу, які готують із місцевих продуктів. ☝

У новому епізоді спільного з Visa подкаст-проєкту «Міста і люди» знайомимо з одеською архітектурою. Ведуча Аня Білоус разом з архітектором і засновником компанії SIVAK + PARTNERS Дмитром Сіваком говорять про суміш архітектурних стилів, сучасний вигляд міста й найефектніші будівлі Одеси.

DTF Magazine й інноваційний партнер міського життя Visa продовжують подкаст-експедицію українськими містами. Другий одеський епізод — наша постійна рубрика, у якій шукаємо відповідь на запитання «Чим живе електронна сцена в регіонах?» Герої подкасту : ▫️Vvanya Samokrutkin aka systemnapotvora — засновник одеської арт-платформи та незалежного лейблу «система | system» ▫️Ярослав Yate — співвласник Палацу сучасної культури «Порт» (ДСК «Порт») та промо-групи Feeleed. Участник дуету Yate Про що говоримо: На якому етапі розвитку знаходиться електронна сцена Одеси? Як з'явилися проєкти ДСК «Порт» і «система | system»? Наскільки розвиток електронної сцени Одеси пов'язаний з туристами? І кого більше на вечірках: одеситів, киян чи іноземців? Як географічне розташування міста впливає на його нічне життя і музичні вподобання місцевих? Та чи існує конкуренція між одеськими клубами?

DTF Magazine й інноваційний партнер міського життя Visa продовжують досліджувати, чим живуть регіони. В постійній рубриці про арт говоримо про особливість одеської артсцени. З якими темами працюють молоді одеські художники? Хто і навіщо робить виставки під водою та на OLX. У чому перевага одноденних виставок? Куди поділося одеське концептуальне мистецтво? Що робити з відтоком художників і чи може це стати проблемою? Чому Одесі не потрібна конкуренція галерей і хто формує в місті культуру відвідування виставок? Гості подкасту — Олександра Кадзевич (художниця та засновниця одеської галереї «Ночь», де кожна виставка триває один день) та Володимир Чигринець (куратор експериментального центру Muzeon, штатний куратор Музею сучасного мистецтва Одеси) Епізод присвячений пам'яті Олександра Ройтбурда. ◽️ Ви слухаєте подкаст-проєкт DTF Magazine і Visa, який охопить Львів, Одесу, Харків, Івано-Франківськ, Дніпро й Київ. Щомісяця на власній студії ми приїжджатимемо в одне з них, щоб розповісти, чим живуть в регіонах та познайомити з головними локальними іменами, ком'юніті та ініціативами. Детальніше про проєкт читайте на сайті DTF Magazine — donttakefake.com/podkasty/

«Чи є нічне життя в регіонах і яке воно?» — одне із запитань, на яке ми шукатимемо відповідь у кожному місті. Починаємо зі Львова. Що являє собою електронна сцена Львова й чим вона відрізняється від київської? Коли стався переломний момент? Які жанри переважають на львівських вечірках? Наскільки велика аудиторія, якій цікава електронна музика, і чому у Львові досі немає великого фестивалю електронної музики, на відміну від сусідніх Івано-Франківська й Тернополя? І що треба знати про «нічного мера» Львова? Розповідають журналіст, диджей і співзасновник формації Zavtra, вечірок Dzvin Дарко Лісень і промоутер, організатор серії техно-вечірок «Земляни» Данік Гелетій. ◽️ Ви слухаєте подкаст-проєкт DTF Magazine і Visa, який охопить шість українських міст. Щомісяця ми на власній студії їздитимемо в одне з них, щоб розповісти, чим живуть в регіонах та познайомити з головними локальними іменами, ком'юніті та ініціативами. Детальніше про проєкт — у наших соцмережах та у розділі «Подкасти» на сайті DTF Magazine. ☝

«Львів — культурна столиця». Але останнім часом гастрономічна культура міста значно випередила мистецьку. Якою сьогодні є місцева артсцена й чим вона живе? Чому львів'яни називають Палац мистецтв госпісом і навіщо вони провели «похорони культури»? Про все це говоримо з директоркою Муніципального мистецького центру Ляною Мицько. ◽️ Ви слухаєте подкаст-проєкт DTF Magazine і Visa, який охопить шість українських міст. Щомісяця ми на власній студії їздитимемо в одне з них, щоб розповісти, чим живуть в регіонах та познайомити з головними локальними іменами, ком'юніті та ініціативами. Детальніше про проєкт — у наших соцмережах та у розділі «Подкасти» на сайті DTF Magazine. ☝

Які нетуристичні місця варто відвідати у Львові? Як у місті з'явився район Сихів, про який часто не знають туристи? Що можна збудувати тільки в районі Сихова? Як зрозуміти, які споруди потребують захисту? Чому радянські будівлі невигідно називати радянськими? Навіщо Паліндром зняв кліп біля Палацу культури «ЛОРТА»? І як має змінюватися підхід до забудови в майбутньому? Про це говоримо з архітектором і співзасновником студії ROOM 66 Володимиром Палієм. ◽️ Ви слухаєте подкаст-проєкт DTF Magazine і Visa, який охопить шість українських міст. Щомісяця ми на власній студії їздитимемо в одне з них, щоб розповісти, чим живуть в регіонах та познайомити з головними локальними іменами, ком'юніті та ініціативами. Детальніше про проєкт — у наших соцмережах та у розділі «Подкасти» на сайті DTF Magazine. ☝

✨ Місто кави, пива, лева й шоколаду — чому так називають Львів? Як кава вплинула на спосіб життя й спілкування львів'ян? Чи має місто формувати свою сучасну міфологію та хто цим займається у Львові? Як міфи роблять місто симпатичнішим для туристів? Історик і львовознавець Ігор Лильо про те, як він сам вигадує міфи й чому в них вірять інші. ◽️ Ви слухаєте подкаст-проєкт DTF Magazine і Visa, який охопить шість українських міст. Щомісяця ми на власній студії їздитимемо в одне з них, щоб розповісти, чим живуть в регіонах та познайомити з головними локальними іменами, ком'юніті та ініціативами. Детальніше про проєкт — у наших соцмережах та у розділі «Подкасти» на сайті DTF Magazine. ☝

Це новий подкаст-проєкт DTF Magazine і Visa, який охопить шість українських міст. Ми розкажемо, чим живуть в регіонах та познайомимо з головними локальними іменами, ком'юніті та ініціативами.

Одинадцятий, бонусний, випуск нашого подкаст-проєкту з іноваційними партнерами ПриватБанк та Visa ми присвятили семи мультсеріалам, які назавжди змінили наше ставлення до мультиплікаційного жанру. І цікаво, чи впізнаєте ви, хто саме озвучув цей подкаст. Адже ви точно чули цей голос раніше, але де саме? ✨Як вигадана понад 30 років тому незразкова сімейка Сімпсонів досі показує життя типового робітничого класу й підіймає низку гостросоціальних та особистісних питань? ✨ Чому, попри жорстку сатиру й насилля, серіал «Південний Парк» передусім про дітей? ✨Як завдяки DVD-дискам «Гріфінам» удалося повернутися на екрани і як серіал підкорив стримінгову платформу Hulu? ☝

Десятий випуск нашого подкаст-проєкту з іноваційними партнерами ПриватБанк та Visa ми присвятили одному з найвпливовіших артистів останнього десятиліття — Френку Оушену. ✨ Яка ситуація «поховала» дебютний альбом Channel Orange у його первісному вигляді? ✨ Чому молодому та маловідомому артисту запропонували колаборацію Каньє Вест та Jay-Z? ✨ Що змусило музиканта зізнатись у бісексуальності? ✨ Як Френк Оушен провів найбільшу музичну аферу декади та навіщо обманув власний лейбл? ✨ Чому Френк не довіряє зберіганню файлів онлайн та завжди возить з собою жорсткі диски з записами? ✨ Як альбом Blonde став «головним альбомом десятиліття»? ☝

У дев'ятому епізоді нашого подкаст-проєкту з інноваційними партнерами ПриватБанк та Visa розповідаємо історію короля хайпу — Supreme.

У восьмому епізоді нашого подкаст-проєкту з інноваційними партнерами ПриватБанк та Visa розповідаємо про феномен на сучасній музичній сцені — 18-річну Біллі Айліш.

У сьомому епізоді нашого подкаст-проєкту з іноваційними партнерами ПриватБанк та Visa розповідаємо один із найобговорюваніших брендів сучасності — Balenciaga. ▪️ Коли та як заснували Balenciaga i чому його засновник з часом розчарувався в модi та закрив бренд? ▪️ Що відбувалось з Balenciaga до хайпу навколо нього? ▪️ Як креативний директор Демна Гвасалія перевернув догори дригом естетику дому моди з 100-річною історією, а його почали носити підлітки та хайпбісти? ▪️ За що речі Демни люблять і водночас ненавидять? ▪️ Як з’явились ті самі «потворні» кросівки Balenciaga Triple S, які заполонили ледь не весь світ? ▪️ Та що відбувається з Balenciaga останнім часом і чому його речі стають ще дивнішими та експериментальними? ☝

Американський актор, режисер та сценарист Джона Хілл — герой шостого епізоду нашого спільного подкаст-проєкту з інноваційними партнерами ПриватБанк та Visa. У цьому випуску розповідаємо:

У п'ятому випуску разом з нашими іноваційними партнерами ПриватБанк та Visa розповідаємо про Рафа Сімонса, якого вважають одним із стовпів сучасної моди. ▪️ Як макет лотка для яєць допоміг Сімонсу отримати перше стажування? ▪️ Хто з дизайнерiв, сам цього не знаючи, спонукав Рафа зайнятися модою? ▪️ Як Сiмонс об’єднав моду та субкультури та чому одну зі своїх колекцій дизайнер вважав кінцем кар’єри? ▪️ З якими проблемами зiткнувся дизайнер працюючи в Dior та чому вiн вважає сучасну моду «попсовою»? ▪️Чому роботу Рафа у Calvin Klein вважають одною з найменш успішних у його кар’єрі? Завантажуйте спеціальний кавер з Рафом Сімонсом для своєї диджитал-карти Visa від Приватбанк. Усі подробиці — donttakefake.com/podkasty

У четвертому епізоді нашого подкаст-проєкту з іноваційними партнерами ПриватБанк та Visa розповідаємо про Дональда Гловера, він же музикант Childish Gambinо і автор серіалу «Атланта». ▪️Чому в дитинстві Дональду забороняли дивитися телевізор? ▪️Як з'явився псевдонім Childish Gambino та чому журнал Pitchfork оцінив його дебютний альбом на 1,6 з 10 балів? ▪️Як Дональд придумав серіал «Атланта» та чому йому доводилось приховувати оригінальний сценарій від босів телеканалу? ▪️ Через що музикант бойкотував «Греммі»? ▪️Чому Дональд Гловер хоче попрощатись з Childish Gambino? ☝

Третій епізод нашого спільного подкаст-проєкту з інноваційними партнерами ПриватБанк і Visa присвячуємо одному із найвідоміших японських брендів Comme des Garçons та його засновниці Рей Кавакубо

Американський репер Tyler, The Creator — герой другого випуску подкасту DTF Magazine та наших інноваційних партнерів ПриватБанк і Visa

Чому Acronym вважають одним з найвпливовіших теквер-брендів у сучасній моді? За що його спочатку ненавиділи? Чому ціна на штани Acronym може сягати 1500 доларів, а на куртки — понад три тисячі? І як сталося, що речі бренду розкуповують за лічені хвилини? Про це говоримо в першому випуску подкасту DTF Magazine та наших інноваційних партнерів ПриватБанк і Visa. ☝